* * *
Учитель викликає учнів до дошки. Двійко ледарів перелякалися й сховалися під партою. Учитель це помітив і говорить:
— Гей, ви, вилізайте! Сховатися вирішили?
— Та ні, ми тут ручку впустили, то й піднімаємо її.
— А чому вдвох?
— Та страшенно важка... (Польща)
* * *
На екскурсії в зоопарку:
— Діти, хто скаже, чому в лева така велика голова? Мовчання. Врешті Джошуа знайшовся:
— А щоб він не виліз із клітки! (Конго)
* * *
У зоопарку відвідувач питає:
— Цікаво, хто там плаває: гіпопотам чи його самиця? Школярик на це йому відповідає:
— Це цікавить тільки іншого гіпопотама! (Кенія)
* * *
— Тату, поганяй слоників.
— Мері, вже запізно, слоники хочуть спати.
— Т-а-а-т-у...
Батько зітхає й бере трубку:
— Черговий частини? Говорить полковник Джонсон. Підняти за тривогою першу роту й тричі навколо частини у протигазах. Дівчинка біжить до вікна.
— Слоники, любі слоники! (США)
* * *
Учитель ботаніки на екскурсії у садовому розпліднику:
— Дивіться, який нестандартний саджанець. Він не дасть гарних бананів.
— Звичайно, що не дасть, пане вчителю. Адже це саджанець апельсинового дерева. (Марокко)
* * *
На уроці математики учитель написав на дошці: «4:4».
— Хто скаже, що буде? Джан випередив усіх:
— Нічия, пане вчителю! (Індія)
* * *
— Покажи, будь ласка, де розташована Франція. Учень безпорадно веде указкою по карті в районі Китаю.
— Ти що, не знаєш, де Франція?
— Та знаю — десь у Парижі... (Філіппіни)
* * *
Трійко хлопчаків зайшли до крамниці.
— Містере Чак! — звернувся один до хазяїна.
— Дайте мені на десять центів он тих льодяників з горішньої полиці.
Хазяїн бере драбину, лізе нагору і відсипає в кульок цукерки. Затим злазить, відносить драбину в куток, віддає хлопчикові цукерки й запитує решту:
— А ви чого бажаєте, хлопці?
Другий хлопчик також ступає наперед і ввічливо говорить:
— Я теж хочу тих самих льодяників на десять центів.
Хазяїн, чортихаючись, знову пішов по драбину, поліз нагору і набрав кульок цукерок. Цього разу він, стоячи на драбині, поцікавився у третього, наймолодшого з хлопчиків:
— А тобі не треба льодяників на десять центів?
— Ні, сер,— відповів малюк.
Хазяїн спустився, знову поставив драбину на місце, віддав цукерки, отримав гроші й запитав:
— Так чого ж ти хочеш, малий? — Тих самих льодяників, сер,— почув у відповідь,— але тільки на п’ять центів. (Нова Зеландія)
* * *
— Яніс, що в тебе з обличчям?
— Був на рибалці, комар вкусив.
— Один комар — і так сильно?
— Так, але він перед смертю покликав усю свою банду… (Греція)
* * *
— Янісе, кажуть, що тебе Нікос з молодшого класу побив?
— Та ні. Просто він так гарненько мене штовхнув, що мені захотілося впасти. (Греція)
* * *
Син питає в батька:
— Тату, звідки-діти беруться?
— Ну, - відповідає батько,— кого в капусті знаходять, кого в магазині купують, а тебе — лелека приніс.
Наступного дня мати, прибираючи, знайшла щоденник сина. Останній запис: «Учора розмовляв з батьком на сексуальну тему: дуб дубом». (Болгарія)
* * *
Мама питає у хлопчика:
— Хочеш подивитися сестричку, яку тобі приніс лелека?
— Сестричку - ні, а ось лелеку взимку — із задоволенням.
* * *
— Джоне, я чув, як ти назвав Генрієту дурепою. Зараз же скажи, що жалкуєш.
— Добре, сер. Генрієто, я дуже жалкую, що ти дурепа! (Австралія)
* * *
Джек зібрався на перше в своєму житті полювання. Біля лісу він зустрів дорослого мисливця. Той уважно подивився на спорядження Джека і сказав:
— У тебе прекрасна рушниця.
— Ще б пак! З нею воював мій прапрадід у війну між Північчю та Півднем.
— Не може бути! Ствол виглядає зовсім новим.
— А це тато поміняв його нещодавно.
— Та й замок з курком сучасні.
— Ну, це зрозуміло. Старий зовсім заіржавів, і дядько встановив інший.
— А приклад?
— Той, що був, мав тріщину, нам довелося приладнати цей.
— А до чого тут прапрадід?
— Як це до чого? Адже з цією рушницею він бився в армії Півночі! (США)
* * *
Чингіз у першому класі. Учитель попросив його порахувати — скільки ніг у верблюда. Наступного дня Чингіз каже:
— Учителю, дайте мені ще один день!
І так — до кінця тижня. Врешті-решт учитель не витримав:
— Ти що, не можеш порахувати?
— Не можу, вчителю. Скільки не рахую, а більше чотирьох не виходить. (Монголія)
* * *
— Джефрі, яка з книжок тобі найбільше подобається?
— Батькова, чекова. (Конго)
* * *
Учитель питає:
— Джефрі, як ти думаєш, де зараз перебуває Господь Бог?
— Мабуть, усе ще в нашій ванній.
— Це ж чому? — здивувався учитель.
— А вранці, коли я вмивався, тато сказав:
— «Господи! Скільки ж ти там сидітимеш?!» (Конго)
* * *
— Ти знову зібрався до школи без підручників? — стривожилась мама.
Чингіз здивувався:
— Ти ж чула, що сказав учора батько: «Верблюжий вантаж не під силу людині!» (Монголія)
* * *
— Джефрі, а ти хотів би потрапити в рай?
— Так, пане вчителю, але я не зможу.
— Чому?
— Мама наказала, щоб після уроків я одразу йшов додому. (Конго)
* * *
— Ти чого бурчиш, Янісе?
— Та ось щастить людині. Нічого не вчив, а одержав «добре» за контрольну.
— Янісе, так це ж твій зошит!
— Та мій... А все одно заздрісно. (Греція)
* * *
«Для пам’яті не записуй на хмарах». Кім пригадав цю народну мудрість і сів писати шпаргалки. (Корея)
* * *
— Самуель, розбери речення: «Тато пішов на збори».
— Тато — підмет, пішов — присудок, на збори — мама говорить, що це прийменник - привід. (Уганда)
* * *
На уроці праці в київській школі:
— Що таке коловорот?
— Це щось під хвірткою. (Україна)
* * *
Хлопчика привели до лікаря.
— Я зовсім сліпий. Онде бачите ту ліану за вікном?
— Звичайно,— відповів лікар.
— А я зовсім не бачу! (Індонезія)
* * *
Дві прогульниці сидять у кіно.
— Знаєш, уп’яте дивлюся цей фільм і дивуюсь. Щоразу актори грають усе гірше й гірше. (Ліван)
* * *
Батько:
— Синку, треба гарно вчитися. Знання — це твоє багатство, його ніхто у тебе не відбере.
— Все може статися, тату. А от якщо немає знань, то й відбирати нічого. (Непал)
* * *
Сердитий батько:
— У тебе в щоденнику «відмінно», «відмінно», а потім - «незадовільно»!!! Що це таке?
— Сонечко, ще сонечко, а потім — сонячний удар! (Естонія)
* * *
— Шен, хіба так читають? Ти перегортаєш одразу кілька сторінок!
— Мамо! Це книжка про шпигунів. Я хочу, щоб їх швидше впіймали! (Китай)
* * *
— Синку, перевір снасті й пирогу. У неділю поїдемо на рибалку.
— Отакої! Я думав, що гірше за все нам, учням. А в бідної риби навіть вихідних не буває! (Папуа)
* * *
На уроці домоведення вчителька пояснює, як виводити плями з одягу.
— Особливо важко, — говорить вона, — вивести пляму від жирної осетрини.
— А що таке осетрина? — цікавиться учениця.
— Це, люба моя, смачна й рідкісна риба.
— Якщо пощастить її з’їсти, я поставлю пляму напам’ять! (колишній СРСР)
* * *
— Де ти набрав стільки мандаринів?
— У кооперативному саду!
— А сторож бачив? — Не знаю. Але якийсь старий з рушницею цілу годину за мною гнався. (Абхазія)
* * *
Підприємливий син пропонує батькові:
— Зробиш за мене уроки — отримаєш від мене американську сигарету. (Естонія)
* * *
— Послухай, все мені набридло! — гнівається мати на сина.
— Я кликала тебе вже дванадцять разів. І що тільки з тебе виросте!
— Офіціант, мамо. (Латвія)
* * *
Два юних привиди повільно прогулюються старовинним замком. Раптом десь у коридорі зарипіли петлі на дверях. Привид- дівчатко перелякано зойкнуло.
— Не бійся! — заспокоїв її привид-хлопчик.
— Невже ти ще віриш у дурні історії про живих? (Кріт)
* * *
Тато покликав синів до себе:
— Хлопці, викличте лікаря, я захворів. Пальцем не можу поворухнути... Старший син одразу ж пошепки молодшому:
— Саме час зізнатися, що ми розбили вікно!
* * *
— Марку, кого ти більше любиш — сестричку чи братика?
— Сестричку.
— Чому? Вона ж, дурненька, усі твої книжки порвала!!!
— От і добре. Я їй двічі свого щоденника підсовував — так і шматочків не лишалось!
* * *
— Максимку, я піду в магазин, а ти підмети в хаті.
— Не можу, я дуже зайнятий.
— Чим це ти так зайнятий?
— Та треба твір написати на тему: «Як я допомагаю своїм батькам».
* * *
— Назарчику! Що ти загубив у зошиті Оленки?
— А я, Маріє Петрівно, перевіряю — чи правильно вона в мене списала.
* * *
— Миколко, брюки— це однина чи множина?
— Якщо внизу — множина, а у поясі — однина.
* * *
Микита приходить додому й каже:
— Уявляєш, мамо, я за тиждень схуднув на десять кілограмів!
— Який жах! — стривожилась мати.
— Що з тобою?
— Та нічого. Просто тоді я важився з портфелем.
* * *
— Марку, чому у тебе в диктанті стільки пропусків?
— Для рекламних пауз, Маріє Петрівно!
* * *
— Данилку, ти в який клас ходиш?
— У третій «А».
— Що, другий рік?
— Ні, минулого року я був у третьому «Б».
За матеріалами: «Анекдоти з-під парти». Бібліотечка журналу «Однокласник» №3 (55), 1995 рік. Ілюстрації Л. Рилькової.
НАЙКРАЩИЙ ПОДАРУНОК
- Що тобі, Михайлику, подарувати на день народження?
- Ключі від шафки, де ти ховаєш варення!
ПРИДУМАВ
- Татусю, допоможи мені розв'язати задачу.
- А ти вже над нею думав?
- Думав.
- Ну і що придумав?
- Що краще спитати у тебе або списати у Романа.
СПАДКОВІСТЬ
Мати: Ти неможлива, Ганнусю! Від твоєї неслухняності у мене сивіє волосся.
Донька: Це у мене спадкове. Ти, мабуть, теж була неслухняною в дитинстві, адже бабуся зовсім сива.
РОЗУМНІ СОБАКИ
- Славчику, ти знаєш, а мій Бровко вже читає газети!
- Знаю. Про це мені мій Рябко розповів.
КОРИСНІ КОПАЛИНИ
- Галинко, які ти знаєш корисні копалини?
- Залізо, мідь, алюміній...
- А ще? Дівчинка не може пригадати.
Тоді вчителька просить: - Грицю, допоможи, будь ласка, Галинці.
Школяр підвівся і випалив:
- Картопля, морква, буряки...
ПРАКТИЧНИЙ ОНУК
- Бабусю, ти завжди говориш, що на зло треба відповідати добром...
- Так, сонечко.
- Тоді ти можеш купити мені морозиво. Я розбив твої окуляри.
***
Хлопчина налетів на перехожого.
- Куди це ти так поспішаєш, хлопче?
- Додому, щоб мене відшмагала мати.
- Невже тобі дуже цього хочеться?
- Звичайно, ні. Але якщо я прийду додому після батька, то це зробить він.
ЗНАЄ...
Малий Назарко приніс мамі букет квітів.
- Де ти їх узяв?- здивовано спитала мама.
- У тітки Павліни.
- А вона про це знає?
- Звичайно знає. Вона ж за мною гналася.
УСЕ Є
Діти бавляться на подвір'ї.
- У нас є цифрова відеокамера, - хвалиться Андрійко.
- А у нас новий автомобіль, - урочисто оголошує Павлик.
Ганнуся послухала та й каже:
- А у нас тепер усе є.
Тато дістав радикуліт, а мама сказала: "Нам цього тільки й не вистачало".
ЖИВЕ РАДІО
Дідусь дрімає у кріслі, голосно посвистуючи носом. Маленький онук крутить ґудзики на його камізельці.
- Що ти робиш?- питає бабуся.
- Хочу переключити на іншу хвилю.
ГОЛОВНЕ НЕ ПЕРЕЙМАТИСЯ
-Пані Камінська, ваш Стасік випадково випив бензин і тепер гасає по подвір'ї як навіжений!
- Прошу тим не перейматися. Бензин закінчиться і він зупиниться.
ПОКОЛІННЯ
- Мамо, - каже дев'ятирічна дівчинка, - ти пам'ятаєш ту вазу, яка переходить у нашій родині з покоління в покоління?
- Так, - відповідає мати.
- А що?
- Моє покоління щойно її розбило..
ЩО СПЕРШУ?
Хлопчик звертається до мами:
- Тато уже прийшов? Що ми йому спочатку покажемо - твою нову сукню чи мій щоденник?
ЩО БУДЕ
Хлопчик нахилився з вікна третього поверху, під яким ростуть троянди.
- Ти знаєш, що буде, коли випадеш з вікна, - суворо питає мати.
- Еге ж. Я поламаю троянди.
ПОХВАЛИВСЯ
- Сьогодні у мене четвірка.
- Чудово. З якого предмета?
- З двох.
ПОКАРАННЯ
Мама побачила у Світланчиному щоденнику двійку і, звісно, почала докоряти. Молодша сестричка слухала це все, а потім схопила Світланчин щоденник і кудись з ним побігла.
- Ти куди його поділа? - питає мама.
- У куток поставила.
* * *
Вчитель учню:- Коли твій день народження?- 5-ого жовтня.- Якого року?- Кожного!
* * *
- Який твій найулюбленіший предмет? - запитав дідусь в онука.- Телевізор! - відповів онук.
* * *
На уроці малювання вчителька запитала в Петька:- Що це таке зображено на твоєму малюнку?- Пустун Юрко, який впав з дерева.- Дерево-то я бачу, а де ж Юрко?- Він вдарився і побіг додому.
* * *
- Маріє Іванівно, - звертається Стасик до вчительки, - ви тільки що говорили,що скрізь і завжди треба поводити себе з людьми так, щоб не псувати їмнастрою.
- Правильно, говорила, - підтвердила вчителька.
- А чому ж тоді, - каже Стасик, - ви написали мені в щоденник таке, що можезіпсувати настрій моїм батькам?
* * *
- Що тобі, Петрику, більше подобається, - питає дід, - зима чи літо?
- Літо, - відповів Петрик.
- Чому?
- Влітку канікули довші.
* * *
Учитель:
- Павлику, якщо в одній кишені штанів у тебе п'ять гривень, а в другій десять, - що це означає?
Учень:
-Це означає, що я вдягнув чужі штани.
* * *
— Татку, а чому місяць більший, ніж зірка?
— А хто ж його знає...
— Татку, а чому сонце таке гаряче?
— Хто його знає...
— Татку, а може, ти втомився?
— Ні-ні, синку, ти запитуй, запитуй. Хто ж тобі, крім тата, все пояснить!
* * *
Сусід дзвонить сусідові:
- Ви зробили за сина домашнє завдання по математиці?
- Зробив....
- Дайте списати...
* * *
Учитель запропонував учням написати прізвища одинадцяти, на їхню думку, найвідоміших у країні людей. Через деякий час він запитав :-
Ти вже закінчив, Яшо ?
- Зараз закінчу, - відповів той, - залишився один воротар.
* * *
Учитель сказав своїм учням, що ставитиме запитання. Хто відповість на перше запитання, на друге відповідати не буде.
- Перше запитання : скільки волосин у пуделя ?
Один учень підняв руку і сказав :
- Двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто сім.
- Звідки ти це знаєш ?
- Це вже друге запитання, на яке я відповідати не повинен.
* * *
Учителька питає учня :
- Послухай, Сергійку, якщо я скажу : "Я красива" - який це час ?
- Минулий, Валентино Василівно.
* * *
Учитель на уроці фізики розказує про механізми. В кінці уроку питає:
- Ну як називається те, що починається на букву "M" і піднімає різні вантажі?
- Мама ! - хором відповіли учні.
* * *
- У твоєму віці Наполеон був найкращим учнем у класі, - докоряє батько синові.
- А втвоєму він вже був імператором!- відповів син.
* * *
- Мамо, ти не могла б завтра приготувати улюблену татову страву?
- А навіщо?
- А я завтра буду показувати йому щоденник.
* * *
Батько та мати поїхали з дому, а Данилко залишився на господарстві, до школи не пішов. Раптом телефонний дзвінок. Данилко впізнав по голосу свою вчительку.
-Чому сьогодні Данилко не прийшов до школи?
- Бо захворів.
- А хто це розмовляє зі мною?
- Мій тато.
* * *
Петрик одержав у школі двійку. Батько запитує його:
- Як справи, Петрику?
- З батьком двієчника- не розмовляю
* * *
- Мамо, я більше до школи не піду: знову Глушко буде ставити підніжки і гасати коридорами, Дубчак петардами стріляти, а Цибульський ще взимку так сніжкою в око заліпив!..
- Треба, синку, треба,- відказує мати,- ти ж директор.
* * *
Хлопчик дивиться у вікно. Раптом біжить до мами:
- Мамо, мамо, тато йде! що ми йому спершу покажемо: мій щоденник, чи твою нову сукню?
* * *
- Мамо, чому всі називають мене неуважним?
- Хлопчику, іди звідси, ти в сусідньому під'їзді живеш, я не твоя мама.
* * *
- Тату, ти мабудь сподобався моїй класній керівниці.
- Чому ти так вважаєшь?
- Бо ти на тому тижні вже ходив до школи, а вона знову сказала, щоб завтра без тебе я не приходив.
* * *
Батько до дітей:
- Хто був у цьому році найчемніший і робив усе, що казала мамця?
- Ти, татку!
* * *
- Чи зрозуміли ви мене?- запитав учитель в кінці уроку.
- Зрозуміли!
- То хто наведе приклад з префіксом "пре"?
- Поїзд пре, - відповів один з учнів.
* * *
- Ти від кого почув це жахливе слово? - накинулась мама на сина.
- Від Діда Мороза, мамо.
- Не може бути!
- Може! Він сказав це, коли Петько заліпив йому сніжкою в око!
* * *
Після новорічної ялинки в дитячому садку батько каже синові:
- Синку, ти вже великий, повинен розуміти, що ніякого Діда Мороза немає. Це був я.
- Так, я знаю. Лелекою теж був ти.
* * *
Мама - Вовочці:
- Сідай і розкажи мені якусь цікаву історію.
- Я не можу сісти. Справа в тому, що я щойно розказав одну цікаву історію татові.
* * *
- Сьогодні я вбив п'ятьох мух, - розказує Вовочка мамі.
- Двох самців і трьох самок.
- Та ну? А як же ти визначив їхню стать ?
- Дві сиділи на пляшці з-під пива, а три - на дзеркалі...
* * *
- Дідусю, а правда, що на зло потрібно відповідати добром?
- Так, онучку, правда.
- Тоді дай мені грошей на морозиво, я розбив твої окуляри.
* * *
Приходить син "нового українця" до батька і каже:
- Тату, ти мені обіцяв дати одинадцять доларів, якщо я отримаю "п'ять" із математики. Так ось, учоpа вчителька мені поставила "тpи", а сьогодні - "два". Разом буде "п'ять". Давай обіцяні бакси!
- Hема базаpу, - відповідає батько і дістає гроші.
- Ось тобі один долаp, а ось ще один. Разом - одинадцять! Вчи і далі так математику, синку!
* * *
Хлопчик у магазині канцтоварів:
- У вас є зошити в кружечок?
- ???
- А клей для першого класу?
- Такого не буває!
Хтось із черги не витримує:
- Малий, не мороч продавцю голову. А до речі, у вас є глобус Львова?
* * *
На вибір
- Мамо, - перелякано говорить Павлусь дивлячись у вікно.- Он іде тато! Що ми йому раніше покажемо - твоє нове плаття чи мій щоденник?
Зараз зрозумієш
- Тату, чому цей фільм заборонено дивитись дітям?
- Сиди тихенько, зараз зрозумієш.
Дуже просто
- От бачиш, і тато може тебе помити, а ти думав, що без мами ми не обійдемося.
- Так, звичайно, тільки мама завжди перед тим, як мити, знімає з мене чобітки.
Соромно
- Оксано, ти знову дітей в село везеш?
- Так, соромно до батьків з пустими руками їхати.
НАБРИДЛО
- Мамо, я більше до школи не піду: знову Глушко буде ставити підніжки і гасати по коридорах, Дубчак петардами стріляти, а Цибульський ще взимку так сніжкою в око заліпив!..
- Треба, сину, треба, - відказує мати, - ти ж директор.
* * *
Завтра буде пізноБув пізній вечір, а Миколка все сидів та читав книжку.
- Лягай спати, бо пізно, - нагадала мама.
- Ні, мамочко, я повинен обов'язково прочитати книжку сьогодні.
- Чому так спішиш?
- Тут на обкладинці написано: "Книжка для дітей від шести до восьми років", а мені завтра буде дев'ять!
* * *
Миколка на іменинах
Малого Миколку запросили на іменини. На столі, як водиться, усього було вдосталь.
- Їж ще, Миколко, - припрошує господиня.
- Дякую, вже нікуди, - з виразом блаженства відказує хлопчик.
- Тоді, - всміхається господиня, - набери собі в кишені фруктів і печива, їстимеш дорогою.
- Дякую, - лунає несподівана відповідь.
- Я вже набрав.
* * *
На занятті з фізкультури, щоб діти крокували в ногу, вчитель час від часу повторює:
- Лівою! Лівою!
Маленький Миколка здивовано запитує:-
А що робити правою?
* * *
Вірна прикмета
Чоловік прийшов з роботи і запитує жінку:
-А Миколка вже вдома?
- Вдома, вдома!
- Щось не видно...
- Як не видно? Он підручники по підлозі розкидані і кішка під диван забігла
* * *
- Тату, тату, увімкни мені, будь ласка, телевізор.
- Там, синочку, нічого немає... - відповідає батько.
- А я і нічого люблю дивитися...
* * *
Для биття
- Мамо, мені терміново потрібен братик, - говорить чотирьохрічний Дмитрик.
- Навіщо?
- Щоб битися з ним...
* * *
Передумав
- Мамо, мене собака хотів вкусити, але передумає, - говорить п'ятирічна Оксаночка.
- Чому передумав?
- А він згадав, що мене знає, бо вчора на мене гавкав, а я йому відгавкувала...
* * *
ХИТРИЙ ХЛОПЧИК
- Татусю, допоможи мені задачу розв'язати.
- А ти вже над нею думав?
- Думав.
- Ну і що придумав?
- Що краще списати у тебе чи у Вовки.
* * *
НЕ ВІДКЛАДАЙ
- Ніколи не відкладай на завтра того, що можна зробити сьогодні, - сказала мама синові.
- Добре, мамочко! - весело відповів хлопчик і побіг до сусідньої кімнати
- Що ти збираєшся зробити, - гукнула мама
- Хочу з'їсти завтрашню порцію халви, щоб не відкладати цього на завтра.
* * *
Учитель:
- Якби я тепер, скажімо, почав прокопувати звідси пащу Землю наскрізь, де б опинився, Грицю?
Гриць:
- У божевільні, пане вчителю...
* * *
ХИТРИЙ "ЗООЛОГ"
Вчитель:
- Скільки живе заєць?
Учень:
- Поки його не застрелять.
* * *
НАВЧИЛА
Бабуся вчить трирічну онуку відрізняти кольори.
- Якого кольору ця книга? - запитує вона дівчинку.
- Зеленого.
- Правильно. А плаття у тебе яке?
- Нове...
* * *
ВІДВЕРТА ВІДПОВІДЬ
- Васильку, коли ти, нарешті, виправиш свою погану оцінку? - запитала мама.
- У щоденнику я уже виправив. А в класнім журналі не можу: його ховають в учительській.
* * *
КОМУ ЯК
Учителька роздала п'ятикласникам табелі другої чверти, Після канікул вони писали письмову роботу на тему: "Хвилюючі хвилини". Йванко, який погано вчився, написав: "Кому як, а мені це були жахливі хвилини".
* * *
ПОГАНІ УМОВИ
Школяр на уроці то дрімає, то позіхає. Підходить до нього вчитель:
- Грицю, знову спиш на уроці?
- Хіба тут виспишся? Одна мука! А ще кажуть, що у нашій школі чудові умови.
* * *
- Скільки учнів у вашому класі?
- З учителькою - тридцять п'ять.
- Отже, без неї тридцять чотири!
- Е, ні! Без учительки в класі не залишиться жодної душі!
* * *
ЧЕМНИЙ-НЕЧЕМНИЙ
Мама:
- Васильку, будь чемний, бо сьогодні день твого Ангела!
Василько:
- А коли я нечемний, тоді день мого Чортика?
* * *
ЩЕ СПИТЬ
Батько будить малого сина:
- Синку! Вставай, до школи пора.
- Не хочу! - відповідає той спросоння.
- Вставай! Невже у тебе немає сили волі?
- Є, - каже малий, - але вона ще спить.
* * *
КИМ БУТИ
- Ким би ти хотів стати, коли виростеш?
- Учителем і малярем.
- Чому?
- Бо учитель має канікули влітку, а маляр - взимку
* * *
Мама приїхала з міста в село і вперше привезла до дідуся трирічну Оленку.
- Дивись, які гарні поросяточка бігають біля хліва, - показує.
- А де їхня поросяточниця? - запитує донечка.
- Яка?
- Ну та, що їх народила.
* * *
ЯКА ВИЙДЕ
Чотирирічна Іра насипала в маленьку мисочку піску, налила води й розмішує.
- Що ти робиш, Іринко? - питає дідусь.
- Кашу варю.
- Гречану?
- Яка вийде.
* * *
ХИТРУНЕЦЬ
Під Новий рік бабуся приїхала в гості до онуків.
- Ну, Петрику, - звернулась вона до найменшенького, - скажи, скільки тобі років? За кожний рік отримаєш по шоколадній цукерці.
- Давайте, бабусю, я краще скажу, скільки років вам!..
* * *
ПОМСТА
Мама забирає Оксану з дитсадка.
- Хто ж тобі так носика подряпав? - питає.
- Ромцьо.
- Поганий хлопчик Ромцьо. Ти більше не бався із ним.
- А я, а я... і заміж за нього не вийду...
Вересень 2022 | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
П | В | С | Ч | П | С | Н |
1 | 2 | 3 | 4 | |||
5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.