/Files/images/unnamed.jpg

«Анекдоти з-під парти» - шкільний гумор звідусюди

* * *

Учитель викликає учнів до дошки. Двійко ледарів перелякалися й сховалися під партою. Учитель це помітив і говорить:

— Гей, ви, вилізайте! Сховатися вирішили?

— Та ні, ми тут ручку впустили, то й піднімаємо її.

— А чому вдвох?

— Та страшенно важка... (Польща)

* * *

На екскурсії в зоопарку:

— Діти, хто скаже, чому в лева така велика голова? Мовчання. Врешті Джошуа знайшовся:

— А щоб він не виліз із клітки! (Конго)

* * *

У зоопарку відвідувач питає:

— Цікаво, хто там плаває: гіпопотам чи його самиця? Школярик на це йому відповідає:

— Це цікавить тільки іншого гіпопотама! (Кенія)

* * *

— Тату, поганяй слоників.

— Мері, вже запізно, слоники хочуть спати.

— Т-а-а-т-у...

Батько зітхає й бере трубку:

— Черговий частини? Говорить полковник Джонсон. Підняти за тривогою першу роту й тричі навколо частини у протигазах. Дівчинка біжить до вікна.

— Слоники, любі слоники! (США)

* * *

Учитель ботаніки на екскурсії у садовому розпліднику:

— Дивіться, який нестандартний саджанець. Він не дасть гарних бананів.

— Звичайно, що не дасть, пане вчителю. Адже це саджанець апельсинового дерева. (Марокко)

* * *

На уроці математики учитель написав на дошці: «4:4».

— Хто скаже, що буде? Джан випередив усіх:

— Нічия, пане вчителю! (Індія)

* * *

— Покажи, будь ласка, де розташована Франція. Учень безпорадно веде указкою по карті в районі Китаю.

— Ти що, не знаєш, де Франція?

— Та знаю — десь у Парижі... (Філіппіни)

* * *

Трійко хлопчаків зайшли до крамниці.

— Містере Чак! — звернувся один до хазяїна.

— Дайте мені на десять центів он тих льодяників з горішньої полиці.

Хазяїн бере драбину, лізе нагору і відсипає в кульок цукерки. Затим злазить, відносить драбину в куток, віддає хлопчикові цукерки й запитує решту:

— А ви чого бажаєте, хлопці?

Другий хлопчик також ступає наперед і ввічливо говорить:

— Я теж хочу тих самих льодяників на десять центів.

Хазяїн, чортихаючись, знову пішов по драбину, поліз нагору і набрав кульок цукерок. Цього разу він, стоячи на драбині, поцікавився у третього, наймолодшого з хлопчиків:

— А тобі не треба льодяників на десять центів?

— Ні, сер,— відповів малюк.

Хазяїн спустився, знову поставив драбину на місце, віддав цукерки, отримав гроші й запитав:

— Так чого ж ти хочеш, малий? — Тих самих льодяників, сер,— почув у відповідь,— але тільки на п’ять центів. (Нова Зеландія)

* * *

— Яніс, що в тебе з обличчям?

— Був на рибалці, комар вкусив.

— Один комар — і так сильно?

— Так, але він перед смертю покликав усю свою банду… (Греція)

* * *

— Янісе, кажуть, що тебе Нікос з молодшого класу побив?

— Та ні. Просто він так гарненько мене штовхнув, що мені захотілося впасти. (Греція)

* * *

Син питає в батька:

— Тату, звідки-діти беруться?

— Ну, - відповідає батько,— кого в капусті знаходять, кого в магазині купують, а тебе — лелека приніс.

Наступного дня мати, прибираючи, знайшла щоденник сина. Останній запис: «Учора розмовляв з батьком на сексуальну тему: дуб дубом». (Болгарія)

* * *

Мама питає у хлопчика:

— Хочеш подивитися сестричку, яку тобі приніс лелека?

— Сестричку - ні, а ось лелеку взимку — із задоволенням.

* * *

— Джоне, я чув, як ти назвав Генрієту дурепою. Зараз же скажи, що жалкуєш.

— Добре, сер. Генрієто, я дуже жалкую, що ти дурепа! (Австралія)

* * *

Джек зібрався на перше в своєму житті полювання. Біля лісу він зустрів дорослого мисливця. Той уважно подивився на спорядження Джека і сказав:

— У тебе прекрасна рушниця.

— Ще б пак! З нею воював мій прапрадід у війну між Північчю та Півднем.

— Не може бути! Ствол виглядає зовсім новим.

— А це тато поміняв його нещодавно.

— Та й замок з курком сучасні.

— Ну, це зрозуміло. Старий зовсім заіржавів, і дядько встановив інший.

— А приклад?

— Той, що був, мав тріщину, нам довелося приладнати цей.

— А до чого тут прапрадід?

— Як це до чого? Адже з цією рушницею він бився в армії Півночі! (США)

* * *

Чингіз у першому класі. Учитель попросив його порахувати — скільки ніг у верблюда. Наступного дня Чингіз каже:

— Учителю, дайте мені ще один день!

І так — до кінця тижня. Врешті-решт учитель не витримав:

— Ти що, не можеш порахувати?

— Не можу, вчителю. Скільки не рахую, а більше чотирьох не виходить. (Монголія)

* * *

— Джефрі, яка з книжок тобі найбільше подобається?

— Батькова, чекова. (Конго)

* * *

Учитель питає:

— Джефрі, як ти думаєш, де зараз перебуває Господь Бог?

— Мабуть, усе ще в нашій ванній.

— Це ж чому? — здивувався учитель.

— А вранці, коли я вмивався, тато сказав:

— «Господи! Скільки ж ти там сидітимеш?!» (Конго)

* * *

— Ти знову зібрався до школи без підручників? — стривожилась мама.

Чингіз здивувався:

— Ти ж чула, що сказав учора батько: «Верблюжий вантаж не під силу людині!» (Монголія)

* * *

— Джефрі, а ти хотів би потрапити в рай?

— Так, пане вчителю, але я не зможу.

— Чому?

— Мама наказала, щоб після уроків я одразу йшов додому. (Конго)

* * *

— Ти чого бурчиш, Янісе?

— Та ось щастить людині. Нічого не вчив, а одержав «добре» за контрольну.

— Янісе, так це ж твій зошит!

— Та мій... А все одно заздрісно. (Греція)

* * *

«Для пам’яті не записуй на хмарах». Кім пригадав цю народну мудрість і сів писати шпаргалки. (Корея)

* * *

— Самуель, розбери речення: «Тато пішов на збори».

— Тато — підмет, пішов — присудок, на збори — мама говорить, що це прийменник - привід. (Уганда)

* * *

На уроці праці в київській школі:

— Що таке коловорот?

— Це щось під хвірткою. (Україна)

* * *

Хлопчика привели до лікаря.

— Я зовсім сліпий. Онде бачите ту ліану за вікном?

— Звичайно,— відповів лікар.

— А я зовсім не бачу! (Індонезія)

* * *

Дві прогульниці сидять у кіно.

— Знаєш, уп’яте дивлюся цей фільм і дивуюсь. Щоразу актори грають усе гірше й гірше. (Ліван)

* * *

Батько:

— Синку, треба гарно вчитися. Знання — це твоє багатство, його ніхто у тебе не відбере.

— Все може статися, тату. А от якщо немає знань, то й відбирати нічого. (Непал)

* * *

Сердитий батько:

— У тебе в щоденнику «відмінно», «відмінно», а потім - «незадовільно»!!! Що це таке?

— Сонечко, ще сонечко, а потім — сонячний удар! (Естонія)

* * *

— Шен, хіба так читають? Ти перегортаєш одразу кілька сторінок!

— Мамо! Це книжка про шпигунів. Я хочу, щоб їх швидше впіймали! (Китай)

* * *

— Синку, перевір снасті й пирогу. У неділю поїдемо на рибалку.

— Отакої! Я думав, що гірше за все нам, учням. А в бідної риби навіть вихідних не буває! (Папуа)

* * *

На уроці домоведення вчителька пояснює, як виводити плями з одягу.

— Особливо важко, — говорить вона, — вивести пляму від жирної осетрини.

— А що таке осетрина? — цікавиться учениця.

— Це, люба моя, смачна й рідкісна риба.

— Якщо пощастить її з’їсти, я поставлю пляму напам’ять! (колишній СРСР)

* * *

— Де ти набрав стільки мандаринів?

— У кооперативному саду!

— А сторож бачив? — Не знаю. Але якийсь старий з рушницею цілу годину за мною гнався. (Абхазія)

* * *

Підприємливий син пропонує батькові:

— Зробиш за мене уроки — отримаєш від мене американську сигарету. (Естонія)

* * *

— Послухай, все мені набридло! — гнівається мати на сина.

— Я кликала тебе вже дванадцять разів. І що тільки з тебе виросте!

— Офіціант, мамо. (Латвія)

* * *

Два юних привиди повільно прогулюються старовинним замком. Раптом десь у коридорі зарипіли петлі на дверях. Привид- дівчатко перелякано зойкнуло.

— Не бійся! — заспокоїв її привид-хлопчик.

— Невже ти ще віриш у дурні історії про живих? (Кріт)

* * *

Тато покликав синів до себе:

— Хлопці, викличте лікаря, я захворів. Пальцем не можу поворухнути... Старший син одразу ж пошепки молодшому:

— Саме час зізнатися, що ми розбили вікно!

* * *

— Марку, кого ти більше любиш — сестричку чи братика?

— Сестричку.

— Чому? Вона ж, дурненька, усі твої книжки порвала!!!

— От і добре. Я їй двічі свого щоденника підсовував — так і шматочків не лишалось!

* * *

— Максимку, я піду в магазин, а ти підмети в хаті.

— Не можу, я дуже зайнятий.

— Чим це ти так зайнятий?

— Та треба твір написати на тему: «Як я допомагаю своїм батькам».

* * *

— Назарчику! Що ти загубив у зошиті Оленки?

— А я, Маріє Петрівно, перевіряю — чи правильно вона в мене списала.

* * *

— Миколко, брюки— це однина чи множина?

— Якщо внизу — множина, а у поясі — однина.

* * *

Микита приходить додому й каже:

— Уявляєш, мамо, я за тиждень схуднув на десять кілограмів!

— Який жах! — стривожилась мати.

— Що з тобою?

— Та нічого. Просто тоді я важився з портфелем.

* * *

— Марку, чому у тебе в диктанті стільки пропусків?

— Для рекламних пауз, Маріє Петрівно!

* * *

— Данилку, ти в який клас ходиш?

— У третій «А».

— Що, другий рік?

— Ні, минулого року я був у третьому «Б».

За матеріалами: «Анекдоти з-під парти». Бібліотечка журналу «Однокласник» №3 (55), 1995 рік. Ілюстрації Л. Рилькової.

НАЙКРАЩИЙ ПОДАРУНОК

- Що тобі, Михайлику, подарувати на день народження?

- Ключі від шафки, де ти ховаєш варення!

ПРИДУМАВ

- Татусю, допоможи мені розв'язати задачу.

- А ти вже над нею думав?

- Думав.

- Ну і що придумав?

- Що краще спитати у тебе або списати у Романа.

СПАДКОВІСТЬ

Мати: Ти неможлива, Ганнусю! Від твоєї неслухняності у мене сивіє волосся.

Донька: Це у мене спадкове. Ти, мабуть, теж була неслухняною в дитинстві, адже бабуся зовсім сива.

РОЗУМНІ СОБАКИ

- Славчику, ти знаєш, а мій Бровко вже читає газети!

- Знаю. Про це мені мій Рябко розповів.

КОРИСНІ КОПАЛИНИ

- Галинко, які ти знаєш корисні копалини?

- Залізо, мідь, алюміній...

- А ще? Дівчинка не може пригадати.

Тоді вчителька просить: - Грицю, допоможи, будь ласка, Галинці.

Школяр підвівся і випалив:

- Картопля, морква, буряки...

ПРАКТИЧНИЙ ОНУК

- Бабусю, ти завжди говориш, що на зло треба відповідати добром...

- Так, сонечко.

- Тоді ти можеш купити мені морозиво. Я розбив твої окуляри.

***

Хлопчина налетів на перехожого.

- Куди це ти так поспішаєш, хлопче?

- Додому, щоб мене відшмагала мати.

- Невже тобі дуже цього хочеться?

- Звичайно, ні. Але якщо я прийду додому після батька, то це зробить він.

ЗНАЄ...

Малий Назарко приніс мамі букет квітів.

- Де ти їх узяв?- здивовано спитала мама.

- У тітки Павліни.

- А вона про це знає?

- Звичайно знає. Вона ж за мною гналася.

УСЕ Є

Діти бавляться на подвір'ї.

- У нас є цифрова відеокамера, - хвалиться Андрійко.

- А у нас новий автомобіль, - урочисто оголошує Павлик.

Ганнуся послухала та й каже:

- А у нас тепер усе є.

Тато дістав радикуліт, а мама сказала: "Нам цього тільки й не вистачало".

ЖИВЕ РАДІО

Дідусь дрімає у кріслі, голосно посвистуючи носом. Маленький онук крутить ґудзики на його камізельці.

- Що ти робиш?- питає бабуся.

- Хочу переключити на іншу хвилю.

ГОЛОВНЕ НЕ ПЕРЕЙМАТИСЯ

-Пані Камінська, ваш Стасік випадково випив бензин і тепер гасає по подвір'ї як навіжений!

- Прошу тим не перейматися. Бензин закінчиться і він зупиниться.

ПОКОЛІННЯ

- Мамо, - каже дев'ятирічна дівчинка, - ти пам'ятаєш ту вазу, яка переходить у нашій родині з покоління в покоління?

- Так, - відповідає мати.

- А що?

- Моє покоління щойно її розбило..

ЩО СПЕРШУ?

Хлопчик звертається до мами:

- Тато уже прийшов? Що ми йому спочатку покажемо - твою нову сукню чи мій щоденник?

ЩО БУДЕ

Хлопчик нахилився з вікна третього поверху, під яким ростуть троянди.

- Ти знаєш, що буде, коли випадеш з вікна, - суворо питає мати.

- Еге ж. Я поламаю троянди.

ПОХВАЛИВСЯ

- Сьогодні у мене четвірка.

- Чудово. З якого предмета?

- З двох.

ПОКАРАННЯ

Мама побачила у Світланчиному щоденнику двійку і, звісно, почала докоряти. Молодша сестричка слухала це все, а потім схопила Світланчин щоденник і кудись з ним побігла.

- Ти куди його поділа? - питає мама.

- У куток поставила.

* * *

Вчитель учню:- Коли твій день народження?- 5-ого жовтня.- Якого року?- Кожного!

* * *

- Який твій найулюбленіший предмет? - запитав дідусь в онука.- Телевізор! - відповів онук.

* * *

На уроці малювання вчителька запитала в Петька:- Що це таке зображено на твоєму малюнку?- Пустун Юрко, який впав з дерева.- Дерево-то я бачу, а де ж Юрко?- Він вдарився і побіг додому.

* * *

- Маріє Іванівно, - звертається Стасик до вчительки, - ви тільки що говорили,що скрізь і завжди треба поводити себе з людьми так, щоб не псувати їмнастрою.

- Правильно, говорила, - підтвердила вчителька.

- А чому ж тоді, - каже Стасик, - ви написали мені в щоденник таке, що можезіпсувати настрій моїм батькам?

* * *

- Що тобі, Петрику, більше подобається, - питає дід, - зима чи літо?

- Літо, - відповів Петрик.

- Чому?

- Влітку канікули довші.

* * *

Учитель:

- Павлику, якщо в одній кишені штанів у тебе п'ять гривень, а в другій десять, - що це означає?

Учень:

-Це означає, що я вдягнув чужі штани.

* * *

— Татку, а чому місяць більший, ніж зірка?

— А хто ж його знає...

— Татку, а чому сонце таке гаряче?

— Хто його знає...

— Татку, а може, ти втомився?

— Ні-ні, синку, ти запитуй, запитуй. Хто ж тобі, крім тата, все пояснить!

* * *

Сусід дзвонить сусідові:

- Ви зробили за сина домашнє завдання по математиці?

- Зробив....

- Дайте списати...

* * *

Учитель запропонував учням написати прізвища одинадцяти, на їхню думку, найвідоміших у країні людей. Через деякий час він запитав :-

Ти вже закінчив, Яшо ?

- Зараз закінчу, - відповів той, - залишився один воротар.

* * *

Учитель сказав своїм учням, що ставитиме запитання. Хто відповість на перше запитання, на друге відповідати не буде.

- Перше запитання : скільки волосин у пуделя ?

Один учень підняв руку і сказав :

- Двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто сім.

- Звідки ти це знаєш ?

- Це вже друге запитання, на яке я відповідати не повинен.

* * *

Учителька питає учня :

- Послухай, Сергійку, якщо я скажу : "Я красива" - який це час ?

- Минулий, Валентино Василівно.

* * *

Учитель на уроці фізики розказує про механізми. В кінці уроку питає:

- Ну як називається те, що починається на букву "M" і піднімає різні вантажі?

- Мама ! - хором відповіли учні.

* * *

- У твоєму віці Наполеон був найкращим учнем у класі, - докоряє батько синові.

- А втвоєму він вже був імператором!- відповів син.

* * *

- Мамо, ти не могла б завтра приготувати улюблену татову страву?

- А навіщо?

- А я завтра буду показувати йому щоденник.

* * *

Батько та мати поїхали з дому, а Данилко залишився на господарстві, до школи не пішов. Раптом телефонний дзвінок. Данилко впізнав по голосу свою вчительку.

-Чому сьогодні Данилко не прийшов до школи?

- Бо захворів.

- А хто це розмовляє зі мною?

- Мій тато.

* * *

Петрик одержав у школі двійку. Батько запитує його:

- Як справи, Петрику?

- З батьком двієчника- не розмовляю

* * *

- Мамо, я більше до школи не піду: знову Глушко буде ставити підніжки і гасати коридорами, Дубчак петардами стріляти, а Цибульський ще взимку так сніжкою в око заліпив!..

- Треба, синку, треба,- відказує мати,- ти ж директор.

* * *

Хлопчик дивиться у вікно. Раптом біжить до мами:

- Мамо, мамо, тато йде! що ми йому спершу покажемо: мій щоденник, чи твою нову сукню?

* * *

- Мамо, чому всі називають мене неуважним?

- Хлопчику, іди звідси, ти в сусідньому під'їзді живеш, я не твоя мама.

* * *

- Тату, ти мабудь сподобався моїй класній керівниці.

- Чому ти так вважаєшь?

- Бо ти на тому тижні вже ходив до школи, а вона знову сказала, щоб завтра без тебе я не приходив.

* * *

Батько до дітей:

- Хто був у цьому році найчемніший і робив усе, що казала мамця?

- Ти, татку!

* * *

- Чи зрозуміли ви мене?- запитав учитель в кінці уроку.

- Зрозуміли!

- То хто наведе приклад з префіксом "пре"?

- Поїзд пре, - відповів один з учнів.

* * *

- Ти від кого почув це жахливе слово? - накинулась мама на сина.

- Від Діда Мороза, мамо.

- Не може бути!

- Може! Він сказав це, коли Петько заліпив йому сніжкою в око!

* * *

Після новорічної ялинки в дитячому садку батько каже синові:

- Синку, ти вже великий, повинен розуміти, що ніякого Діда Мороза немає. Це був я.

- Так, я знаю. Лелекою теж був ти.

* * *

Мама - Вовочці:

- Сідай і розкажи мені якусь цікаву історію.

- Я не можу сісти. Справа в тому, що я щойно розказав одну цікаву історію татові.

* * *

- Сьогодні я вбив п'ятьох мух, - розказує Вовочка мамі.

- Двох самців і трьох самок.

- Та ну? А як же ти визначив їхню стать ?

- Дві сиділи на пляшці з-під пива, а три - на дзеркалі...

* * *

- Дідусю, а правда, що на зло потрібно відповідати добром?

- Так, онучку, правда.

- Тоді дай мені грошей на морозиво, я розбив твої окуляри.

* * *

Приходить син "нового українця" до батька і каже:

- Тату, ти мені обіцяв дати одинадцять доларів, якщо я отримаю "п'ять" із математики. Так ось, учоpа вчителька мені поставила "тpи", а сьогодні - "два". Разом буде "п'ять". Давай обіцяні бакси!

- Hема базаpу, - відповідає батько і дістає гроші.

- Ось тобі один долаp, а ось ще один. Разом - одинадцять! Вчи і далі так математику, синку!

* * *

Хлопчик у магазині канцтоварів:

- У вас є зошити в кружечок?

- ???

- А клей для першого класу?

- Такого не буває!

Хтось із черги не витримує:

- Малий, не мороч продавцю голову. А до речі, у вас є глобус Львова?

* * *

На вибір

- Мамо, - перелякано говорить Павлусь дивлячись у вікно.- Он іде тато! Що ми йому раніше покажемо - твоє нове плаття чи мій щоденник?

Зараз зрозумієш

- Тату, чому цей фільм заборонено дивитись дітям?

- Сиди тихенько, зараз зрозумієш.

Дуже просто

- От бачиш, і тато може тебе помити, а ти думав, що без мами ми не обійдемося.

- Так, звичайно, тільки мама завжди перед тим, як мити, знімає з мене чобітки.

Соромно

- Оксано, ти знову дітей в село везеш?

- Так, соромно до батьків з пустими руками їхати.

НАБРИДЛО

- Мамо, я більше до школи не піду: знову Глушко буде ставити підніжки і гасати по коридорах, Дубчак петардами стріляти, а Цибульський ще взимку так сніжкою в око заліпив!..

- Треба, сину, треба, - відказує мати, - ти ж директор.

* * *

Завтра буде пізноБув пізній вечір, а Миколка все сидів та читав книжку.

- Лягай спати, бо пізно, - нагадала мама.

- Ні, мамочко, я повинен обов'язково прочитати книжку сьогодні.

- Чому так спішиш?

- Тут на обкладинці написано: "Книжка для дітей від шести до восьми років", а мені завтра буде дев'ять!

* * *

Миколка на іменинах

Малого Миколку запросили на іменини. На столі, як водиться, усього було вдосталь.

- Їж ще, Миколко, - припрошує господиня.

- Дякую, вже нікуди, - з виразом блаженства відказує хлопчик.

- Тоді, - всміхається господиня, - набери собі в кишені фруктів і печива, їстимеш дорогою.

- Дякую, - лунає несподівана відповідь.

- Я вже набрав.

* * *

На занятті з фізкультури, щоб діти крокували в ногу, вчитель час від часу повторює:

- Лівою! Лівою!

Маленький Миколка здивовано запитує:-

А що робити правою?

* * *

Вірна прикмета

Чоловік прийшов з роботи і запитує жінку:

-А Миколка вже вдома?

- Вдома, вдома!

- Щось не видно...

- Як не видно? Он підручники по підлозі розкидані і кішка під диван забігла

* * *

- Тату, тату, увімкни мені, будь ласка, телевізор.

- Там, синочку, нічого немає... - відповідає батько.

- А я і нічого люблю дивитися...

* * *

Для биття

- Мамо, мені терміново потрібен братик, - говорить чотирьохрічний Дмитрик.

- Навіщо?

- Щоб битися з ним...

* * *

Передумав

- Мамо, мене собака хотів вкусити, але передумає, - говорить п'ятирічна Оксаночка.

- Чому передумав?

- А він згадав, що мене знає, бо вчора на мене гавкав, а я йому відгавкувала...

* * *

ХИТРИЙ ХЛОПЧИК

- Татусю, допоможи мені задачу розв'язати.

- А ти вже над нею думав?

- Думав.

- Ну і що придумав?

- Що краще списати у тебе чи у Вовки.

* * *

НЕ ВІДКЛАДАЙ

- Ніколи не відкладай на завтра того, що можна зробити сьогодні, - сказала мама синові.

- Добре, мамочко! - весело відповів хлопчик і побіг до сусідньої кімнати

- Що ти збираєшся зробити, - гукнула мама

- Хочу з'їсти завтрашню порцію халви, щоб не відкладати цього на завтра.

* * *

Учитель:

- Якби я тепер, скажімо, почав прокопувати звідси пащу Землю наскрізь, де б опинився, Грицю?

Гриць:

- У божевільні, пане вчителю...

* * *

ХИТРИЙ "ЗООЛОГ"

Вчитель:

- Скільки живе заєць?

Учень:

- Поки його не застрелять.

* * *

НАВЧИЛА

Бабуся вчить трирічну онуку відрізняти кольори.

- Якого кольору ця книга? - запитує вона дівчинку.

- Зеленого.

- Правильно. А плаття у тебе яке?

- Нове...

* * *

ВІДВЕРТА ВІДПОВІДЬ

- Васильку, коли ти, нарешті, виправиш свою погану оцінку? - запитала мама.

- У щоденнику я уже виправив. А в класнім журналі не можу: його ховають в учительській.

* * *

КОМУ ЯК

Учителька роздала п'ятикласникам табелі другої чверти, Після канікул вони писали письмову роботу на тему: "Хвилюючі хвилини". Йванко, який погано вчився, написав: "Кому як, а мені це були жахливі хвилини".

* * *

ПОГАНІ УМОВИ

Школяр на уроці то дрімає, то позіхає. Підходить до нього вчитель:

- Грицю, знову спиш на уроці?

- Хіба тут виспишся? Одна мука! А ще кажуть, що у нашій школі чудові умови.

* * *

- Скільки учнів у вашому класі?

- З учителькою - тридцять п'ять.

- Отже, без неї тридцять чотири!

- Е, ні! Без учительки в класі не залишиться жодної душі!

* * *

ЧЕМНИЙ-НЕЧЕМНИЙ

Мама:

- Васильку, будь чемний, бо сьогодні день твого Ангела!

Василько:

- А коли я нечемний, тоді день мого Чортика?

* * *

ЩЕ СПИТЬ

Батько будить малого сина:

- Синку! Вставай, до школи пора.

- Не хочу! - відповідає той спросоння.

- Вставай! Невже у тебе немає сили волі?

- Є, - каже малий, - але вона ще спить.

* * *

КИМ БУТИ

- Ким би ти хотів стати, коли виростеш?

- Учителем і малярем.

- Чому?

- Бо учитель має канікули влітку, а маляр - взимку

* * *

Мама приїхала з міста в село і вперше привезла до дідуся трирічну Оленку.

- Дивись, які гарні поросяточка бігають біля хліва, - показує.

- А де їхня поросяточниця? - запитує донечка.

- Яка?

- Ну та, що їх народила.

* * *

ЯКА ВИЙДЕ

Чотирирічна Іра насипала в маленьку мисочку піску, налила води й розмішує.

- Що ти робиш, Іринко? - питає дідусь.

- Кашу варю.

- Гречану?

- Яка вийде.

* * *

ХИТРУНЕЦЬ

Під Новий рік бабуся приїхала в гості до онуків.

- Ну, Петрику, - звернулась вона до найменшенького, - скажи, скільки тобі років? За кожний рік отримаєш по шоколадній цукерці.

- Давайте, бабусю, я краще скажу, скільки років вам!..

* * *

ПОМСТА

Мама забирає Оксану з дитсадка.

- Хто ж тобі так носика подряпав? - питає.

- Ромцьо.

- Поганий хлопчик Ромцьо. Ти більше не бався із ним.

- А я, а я... і заміж за нього не вийду...

Кiлькiсть переглядiв: 526

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.