• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Шкільне життя
• Гурток "Туристичне краєзнавство"

Керівник: Ковальчук Петро Миколайович

Ніщо так не відкриває очі на світ і не розширює кругозір, як подорожі

Терон Ш.

План проведення турисько-краєзнавчих заходів

Шкільні особисто-командні змагання з ТПТ (смуга перешкод) для новачків	вересень
Спортивне орієнтування (заданий напрямок, за вибором) для новачків	вересень
Всесвітній день туризму (крос-похід з технічними етапами)	27 вересня
Районні особисто-командні змагання з ТПТ (смуга перешкод)	вересень
Тренуваль одноденні туристичні походи	жовтень
Шкільні змагання із велотуризму (фігурне володіння, тріал)	жовтень
Відкритий чемпіонат області особисто-командні змагання із спортивного орієнтування серед учнівської молоді	жовтень
Всеукраїнська краєзнавча експедиця учнівської молоді "Моя Батьківщина Україна"	листопад
Всеукраїнський конкурс на кращу турисько-краєзнавчу експедицію з активним способом пересування "Мій рідний край"	листопад
Обласні змагання турисько-спортивних походів серед учнівської та студентської молоді	грудень
Шкільні змагання з техніки в’язання туристичних вузлів	грудень
Шкільні особисто-командні змагання з лижного туризму "Спортивна зима"	січень
Чемпіонат області з лижного туризму	січень
Районні змагання з ТПТ (смуга перешкод)	лютий
Відкритий кубок Волинської області з ТПТ (смуга перешкод) у закритих приміщеннях	лютий
Шкільні змагання із спортивного орієнтування "Весняні стежки"	березень
Відкритий чемпіонат району із спортивного орієнтування "Весняні стежки"	березень
Відкритий чемпіонат області особисто-командні змагання зі спортивного орієнтування серед учнівської молоді "Весняні стежки"	березень
Відкритий чемпіонат області серед юнаків з велотуризму	квітень
Відкритий чемпіонат області серед юнаків з водного туризму	квітень
Районний турисько-спортивний зліт змагань серед працівників освіти	травень
Районний турисько-спортивний зліт змагань серед учнівської спортивної молоді Маневиччини	травень
Обласний турисько-краєзнавчий зліт змагань серед учнівської молоді Волині	червень
Проведення літніх туристичних походів, експедицій з учнівською молоддю	липень-серпень

---

Наші досягнення

	Чемпіони районних особисто-командних змагань з ТПТ (смуга перешкод) - 2015 р. (Копилівський ліс)
	Районний турисько-спортивний зліт змагань серед учнівської молоді Маневиччини - 2016 р. (с. Замостя)
	Районний турисько краєзнавчий зліт змагань серед учнівської молоді Маневиччини - 2017 р. (смт. Маневичі)
	Районний турисько-краєзнавчий зліт змагань серед учнівської молоді Маневиччини - 2012 р. (с. Комарово)
	Районний турисько-краєзнавчий зліт змагань серед учнівської молоді Маневиччини - 2017 р. (Копилівський ліс)
	Районний турисько-краєзнавчий зліт змагань серед учнівської молоді Маневиччини - 2011 р. (с. Годомичі)
	Районний турисько-краєзнавчий зліт змагань серед учнівської молоді Маневиччини - 2013 р. (Білі береги)
	Обласний турисько-краєзнавчий зліт змагань серед учнівської молоді Волині (Володимир-Волинський р-н., с. Микитичі)
	Обласний турисько-краєзнавчий зліт змагань серед учнівської молоді Волині (Горохівський р-н., с. Лобачівка)
	Обласний турисько-краєзнавчий зліт змагань серед учнівської молоді Волині (Луцький р-н., с. Гаразджа)
	Обласний турисько-краєзнавчий зліт змагань серед учнівської молоді Волині (Луцький р-н., с. Гаразджа)
	Обласний турисько-краєзнавчий зліт змагань серед учнівської молоді Волині (Ковельський р-н., с. Гішин)
	Обласний турисько-краєзнавчий зліт змагань серед учнівської молоді Волині (Луцький р-н., с. Лище)
	Відкритий чемпіонат області серед юнаків з велотуризму (Луцький р-н., с. Гаразджа)

Звіт про пішохідну туристсько-краєзнавчу подорож по Українських Карпатах III ступеня складності, здійснену з 30 липня по 05 серпня 2016 року

Туристично-краєзнавча подорож була проведена по Українських Карпатах, а саме по Чорногірському хребту. Тут знаходяться найвищі гірські вершини в Україні. Шість із них в масиві Чорногора мають висоту понад 2000 м. Тут найкраще прослідковується висотна поясність ландшафтів, льодовикові озера, джерела, гірські струмки, річки.

Бажання відвідати саме цей район Карпат і пройти його на повній автономії виникло в учасників групи весною цього року. Тим більше , що тут знаходиться найвища вершина і, безперечно, символ України - гора Говерла. Хотілося спробувати свої сили в подорожі тривалого і складного маршруту, перевірити вміння працювати у групі для досягнення спільної мети. Вагомим мотивом виступало бажання максимально збагатитись цікавою інформацією про природу і людей гірської України.

Похід розглядався як підсумок роботи спортивно – туристичного гуртка філій Маневицького ЦТДЮ за останні 2 роки.

*

(Звіт "Карпати")

---

Звіт про експедицію історичного краєзнавства з активним способом пересування-пішохідний III ступеня складності

Тема: Сьогодення через минуле Історичне минуле рідного народу (з історії с. Стобихва та річки Стохід), здійснену з 18 по 24серпня 2015року по Волинському Поліссю(Пн. частина Маневицького та Пд. частина Камінь – Каширського районів)

З усіх – усюд на Волинь ведуть різні дороги – дороги далекі і близькі, овіяні романтикою пізнання і відкриттів. Наш край приваблює кожного неповторною красою своєї чарівної природи, різноманітними, подекуди унікальними пам`ятками старовини. Маршрут туристичної експедиції, яку група туристів пройшла живописними куточками північної частини Маневицького та південної частини Камінь - Каширського районів Волинської області, насичений різноманітними об`єктами історичного, етнографічного та природного напрямку.

Основна мета експедиції: юні туристи мають можливість ознайомитись з історією, архітектурою сіл Прилісне( торфобрикетним заводом «Сойне»), с. Карасин – церквою Святого Архістратига Михаїла, вітряним дерев`яним млином, пам'ятниками загиблих у Великій Вітчизняній війні в селах:.Серхів, Карасин, Лишнівка, Великий Обзир, Троянівка, українсько-польським захороненням польських легіонерів у селі Троянівка, корисними копалинами рідного краю (на прикладі торфу), базою заготівлі торфу поблизу села Серхів, джерелами с. Стобихва і річкою Стохід, природними озерами Охнич, Тросне, Веприк, Хатинне, Віно, вивчити історію рідного краю, зібрати матеріали про минуле села Стобихва (в минулому містечка Стобихва).

Актуальність теми полягає в тому, що сучасний стан нашого суспільства характеризується зростанням інтересу до витоків і першоджерел своєї історії, до вивчення рідного краю .

Туристи - краєзнавці мають змогу закріпити здобуті знання і вміння з техніки пішохідного туризму та спортивного орієнтування. Проходження маршруту дасть також змогу показати, як діти готові до проведення туристичних походів різних категорій складності та необхідність вдосконалити вміння працювати єдиним колективом. Похід мав неабияке навчально-тренувальне значення перед походами у гори.

Новизна роботи: досліджуючи туристсько – екскурсійні об’єкти Маневицького району, намагаємось довести їх особливу роль у духовному, історичному, екологічному та щоденному житті людей.

(Звіт "Сьогодення через минуле Історичне минуле рідного народу")

---

Всеукраїнська краєзнавча експедиція «Моя Батьківщина – Україна»

Напрям - « Географія рідного краю».

МІСЦЕВИ ТОПОНІМИ СЕЛА ЧОРНИЖ

Важливу частину лексики української мови становлять топоніми (від грецького топос – «місце» і онома – «ім’я»). Саме вони і стали Об’ єктом дослідження на тему «Місцеві топоніми села Чорниж Маневицького району». Топоніми можуть змінюватися, залежно від зміни населення, яке живе на цій території , але частина з них збереглася, хоча більшість втратили своє первинне значення.

Топонімічні назви утворювалися поступово, протягом тривалого часу. Багато з них дійшли до нас із сивої давнини. Через це топоніми є цікавим матеріалом для дослідження, є тією частиною минувшини, яка потребує уваги і відродження.

Перші згадки про село Чорниж зафіксовані у 1583 році. Проте можна говорити, що деякі назви об єктів виникли ще раніше, ніж самі населені пункти.

Плідну роботу в галузі топонімії провели І. Биков, В.В. Лучик ,

Г. А. Аркушин, А. Малина , О. Карпенко, П. Лисенко та н. Тому метою нашого наукового дослідження є вивчення та аналіз топонімів населеного пункту, їх систематизація та класифікація.

З поставленої мети випливає ряд головних завдань:

- фіксація топонімічних назв у селі Чорниж;

- ознайомлення з історією їх виникнення;

- систематизація та класифікація матеріалу;

- визначити основні способи творення назв;

- зробити висновки на основі досліджуваного матеріалу.

Ця проблема є актуальною на сучасному етапі розвитку науки і культури, тому що покоління людей змінюються, а з ним змінюється, зникають і утворюються нові топоніми.

Новизна роботи: топонімічні назви села Чорниж ще не були досліджені і систематизовані.

Головними методами , застосованими в праці, є описовий, статистичний і порівняльно- змістовний. При збиранні матеріалу використано метод бесіди та опитування. Інформаторами було обрано людей старшого віку жителів села Чорниж: Ковальчука Тимофія Ничипоровича – 1927 р.н., Ковальчук Тетяну Тимофіївну – 1928 р.н., Ковальчука Василя Юхимовича -1933р.н., Ковальчук Фаїну Никонівну- 1937р.н., Калькова Панаса Денисовича – 1925 р.н..

При встановленні мотивації назв враховували також думки, висловлені іншими інформаторами.

Практичне значення: Результати досліджень можна використовувати на уроках історії, народознавства, географії, проведення виховних годин, факультативів.

Дослідження "Місцеві топоніми села Чорниж Маневицького району"

---

ЗВІТ про пішохідну туристсько-краєзнавчу подорож III ступеня складності по Сколівських Бескидах, здійснену з 22 по 27 серпня 2012 року

Дитина, досягнувши підліткового віку, ніколи не зрозуміє всю велич і красу навколишнього світу, бодай один раз не побувавши у горах. Маючи таке переконання, учасники нашої молодої і малодосвідченої групи саме з метою власного розвитку і знання природи обрали для своєї подорожі район Сколівських Бескидів. Гори тут порівняно невисокі, але є хороша можливість помилуватись чудовими краєвидами, випробувати свої фізичні сили, відчути «плече товариша» у тяжкий момент. Яскравості і незабутності враженням надають швидкоплинні ріки з їх гуркітливими водоспадами та порогами, що часто, «не вміщаючись» у власних руслах, руйнують дороги і мости, будинки і цілі населені пункти.

Безперечно, розвивальною і пізнавальною для нас була можливість наблизитись до того справжнього і неповторного, що ще збереглося в цих місцях: мінеральні джерела, букові та смерекові праліси, та й самі горяни з їх унікальною культурою і самобутністю.

(Звіт Сколівські Бескиди)

Всеукраїнська краєзнавча експедиція «Моя Батьківщина – Україна»

Напрям - « Духовна спадщина мого роду».

Усі ми ходимо під Богом

Наша Волинь здавна славилась мальовничими краєвидами, дзвінкоголосими піснями, працелюбністю і щирістю простого православного люду. Але не тільки людське око чарують голубі озера, чудові річки чи густі ліси. Ні. Проїжджаючи дорогами древньої Волині, часто бачимо, як височать вдалині або на узбіччях доріг хрести на куполах православних храмів – старовинних свідках історії. Побудовані вони в різні часи і різними людьми. Одні будувалися десятиліттями простими людьми, а інші–всього за декілька років князями чи воєводами. І якби стіни цих храмів могли говорити, то, напевно, тисячі книг не вмістили на своїх сторінках всього того, що пережили ці православні святині зі своїм народом.

Актуальність теми полягає в тому, що сучасна людина не може вважати себе цивілізованою та культурною, якщо вона не відвідує храм Божий. І сьогодні, коли ми прагнемо повернути народові його історичні цінності, не можна не звернутися до релігії та історії української православної церкви. Адже і до наших днів збереглися ці історичні пам’ятки, які і ми повинні свято берегти і передавати в спадок майбутнім поколінням.

Об’єкт дослідження: Свято-Михайлівский храм села Чорниж Маневицького району.

Метою туристично-краєзнавчої роботи передбачено дослідити роль церкви на протязі її існування.

З поставленої мети випливає ряд головних завдань:

- ознайомлення з історією побудови споруди;

- проаналізувати мистецьке оформлення храму;

- дослідити таїнство Вінчання – освячення згоди молодих на шлюб;

- зробити висновки на основі досліджуваного об’єкту.

Церква є живим свідком нашої історії. Тому повагу до минулого і сьогодення породжує бажання зберегти і продовжити традиції українського народу.

Методологія, методи дослідження і використані матеріали

Методологічною базою роботи є діалектичний підхід до вивчення туристсько - краєзнавчих експедиційних досліджень. Головними методами застосування в праці є статичний та описовий.

Новизна роботи: досліджуючи Свято-Михайлівський храм села Чорниж, намагаємось довести, що він претендує на особливу роль в духовному відродженні Волині.

При збиранні матеріалу використано описовий метод бесіди з настоятелем храму Ростиславом, дяком Ганною Миколаївною, матушкою Іриною, старостою церкви Сидорчуком Віталієм та місцевими жителями Ковальчука Тимофія Ничипоровича та Ковальчук Тетяни Тимофіївни (будівничих відновленого Свято – Михайлівського храму).

Практичне значення: Результати дослідження туристсько - краєзнавчої роботи можна використати на уроках історії, народознавства, у проведенні виховних годин, факультативів.

(Туристично-краєзнавча робота "Свято-Михайлівский храм села Чорниж Маневицького району")

*******************************************************************

Коментарi