• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Прозорість та інформаційна відкритість
• Внутрішнє забезпечення якості освіти
• Критерії самооцінювання освітніх і управлінських процесів школи

НАЗАД

НАПРЯМИ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

НАПРЯМ 1.

ОЦІНЮВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ

1.1. Забезпечення комфортних та безпечних умов навчання та праці

Школа дбає про забезпечення нешкідливих умов для здійснення освітнього процесу у відповідності до санітарних вимог та інших нормативних актів, що стосуються облаштування та утримання території, будівель та приміщень закладу.

У закладі наявні навчальні, спеціалізовані, допоміжні приміщення, необхідні для забезпечення освітнього процесу. Дотримуються норми наповнюваності класів/груп.

Для забезпечення ефективного освітнього процесу заклад використовує спеціальне навчальне обладнання та відповідно обладнані навчальні та спеціалізовані приміщення. Територія школи облаштована для навчальної діяльності, відпочинку учнів, занять спортом. Матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення закладу відповідає його типу, спеціалізації та профілю.

Школа докладає зусиль, щоб облаштування території та інтер'єр приміщень були комфортними, безпечними, функціональними, що дозволяє максимально використовувати приміщення та територію закладу в освітніх цілях.

Школа забезпечує дотримання вимог безпеки життєдіяльності в освітньому процесі та дбає про те, щоб здобувачі освіти і педагогічні працівники були обізнані з правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. Увага звертається на навчання педагогічних працівників правилам реагування у разі нещасних випадків або погіршення самопочуття учнів чи працівників закладу. У школі створюються належні умови для здорового харчування, учні забезпечуються якісною та корисною їжею.

У школі наявне доступне та безпечне під'єднання до мережі Інтернет, здійснюється формування в учасників освітнього процесу медіаграмотносгі, вміння розпізнавати можливі ризики в інформаційному просторі.

Заклад приділяє увагу питанням адаптації учнів та застосовує власні підходи та методики для комфортної інтеграції учнів до освітнього процесу та шкільного життя, а педагогічних працівників – до професійної діяльності.

Критерії для самооцінювання:

1.1.1. У школі дотримуються вимоги санітарно-гігієнічних правил і норм, приміщення, територія закладу освіти охайні та доглянуті

1.1.2. Заклад забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми

1.1.3. Дизайн освітнього середовища закладу функціональний та дозволяє максимально ефективно використовувати приміщення та територію закладу в освітньому процесі

1.1.4. Здобувачі освіти та працівники школи обізнані з вимогами щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх

1.1.5. Педагогічні працівники обізнані щодо правил поведінки у разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях

1.1.6. У школі створено умови для здорового харчування

1.1.7. У школі створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті

1.1.8. У школі застосовуються підходи для адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу, професійної адаптації працівників

1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

Важливим для школи є створення психологічно-комфортного середовища для учнів, їхніх батьків та педагогічних працівників та організація освітнього процесу на принципах партнерства, взаємодії та недискримінації.

Заклад дбає про психологічну та фізичну безпеку учнів через налагодження комфортної міжособистісної взаємодії, партнерства та діалогу, прийняття і дотримання учасниками освітнього процесу норм безпечного середовища. Для цього у школі за участю усіх учасників освітнього процесу розроблена власна політика щодо протидії булінгу, відображена в Положенні про запобігання та протидію булінгу, дотримання вимог якого є обов'язковим. Положення містить алгоритми дій у різних випадках порушення дисципліни, конфліктних ситуаціях, проявах різних форм насилля (ці алгоритми стосуються учнів (до кого звертатись) та їхніх батьків (як реагувати, як допомогти, не нашкодивши дитині), педагогів (як попередити та як діяти) та керівництва (як оперативно втрутитись і куди звернутись за допомогою –- поліція, соціальна служба тощо).

У школі розроблені чіткі і зрозумілі правила поведінки учасників освітнього процесу (це правила, які стосуються всієї школи, класів, поведінки в окремих місцях - навчальних кабінетах тощо). Правила не є заборонними приписами, а спрямовуються на формування позитивної мотивації (правила без “не”).

Дирекція школи та педагогічні працівники вибудовують стосунки між собою та з учнями на основі партнерства і поваги, а також володіють методиками раннього виявлення ознак насилля в дитячому колективі та попереджають його виникнення і поширення.

Заклад піклується про надання необхідного та належним чином організованого психологічного супроводу учнів. Особлива увага приділяється дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах та/або жорстокого поводження. Школа оперативно реагує на повідомлення про будь-які форми насильства або загрози його вчинення та вживає необхідних заходів щодо захисту учасників освітнього процесу, профілактики випадків насильства та реалізації принципів ненасильницької комунікації.

Школа вибудовує тісну співпрацю з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, залучаючи їх до шкільних заходів із профілактики булінгу, попередження та запобігання іншому насильству.

Критерії для самооцінювання:

1.2.1. Школа планує та реалізує діяльність щодо протидії будь-яким проявам дискримінації, булінгу

1.2.2. У закладі оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу, що забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини

1.2.3. Дирекція школи, педагогічні працівники обізнані щодо ознак різних форм булінгу, іншого насильства та дотримуються порядку реагування на їх прояви

1.2.4. У закладі організована робота психологічної служби, у тому числі для психологічного супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства

1.2.5. Заклад взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, у тому числі залучає їх до заходів із запобігання булінгу, іншому насильству

1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

Школа розвиває інклюзивну культуру, популяризує інклюзивні цінності, сприяє комфортній адаптації та інтеграції усіх учасників освітнього процесу. Формування інклюзивної культури відбувається через розширення можливостей для максимальної участі кожної дитини у житті закладу, культивування взаємоповаги, співпраці і толерантності до проявів різноманітності. У закладі створюються умови для навчання, співпраці й спілкування усіх учасників освітнього процесу (незалежно від походження, культурної та етнічної приналежності, статі, релігії, можливостей).

У співпраці із засновником – Колківською селищною радою – школа вдосконалює облаштування освітнього простору, забезпечуючи максимальну придатність освітнього процесу та середовища для усіх осіб (принцип універсального дизайну) та здійснюючи у кожному конкретному випадку, залежно від індивідуальних потреб учнів, необхідні модифікації дизайну середовища, програм, навчальних матеріалів тощо (принцип розумного пристосування).

Інклюзивне освітнє середовище формується також через застосування педагогічними працівниками новітніх освітніх методик та технологій роботи з дітьми із особливими освітніми потребами, реалізації корекційної спрямованості навчання (через корекційно-розвиткові заняття та навчальний процес). Особлива увага приділяється культурі співпраці у педагогічному колективі, налагодження координації та командного підходу до розроблення індивідуальних навчальних програм, індивідуальних навчальних планів дітей та індивідуальних програм розвитку.

Школа підтримує зв’язки з інклюзивно-ресурсним центром, залучаючи його фахівців до розроблення індивідуальних програм розвитку, консультацій педагогів закладу для надання якісного психолого-педагогічного супроводу учнів в освітньому процесі.

Для успішного розвитку кожної дитини заклад активно розвиває зв’язок з родинами учнів з особливими освітніми потребами, залучає їх до команди фахівців з розроблення індивідуальної програми розвитку та іншої необхідної підтримки під час навчання.

Освітнє середовище школи мотивує учнів до оволодіння ключовими компетентностями, у тому числі, здорового та екологічного способу життя та фізичного розвитку. Здоров'язбережувальна компетентність є однією із наскрізних під час вивчення шкільних навчальних предметів та курсів.

Важливими складовими освітнього середовища закладу є бібліотека, яка використовується як інформаційний центр із створенням осередків для індивідуальної, групової роботи, читання, проектної роботи, консультацій тощо.

Критерії для самооцінювання:

1.3.1. Приміщення, територію школи облаштовано з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування

1.3.2. У закладі застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу, інша необхідна підтримка здобувачів освіти з особливими освітніми потребами

1.3.3. Заклад взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до розроблення індивідуальних програм розвитку та іншої необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти

1.3:4. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями, ведення здорового способу життя, екологічно доцільної поведінки, заняття спортом

1.3.5. У закладі створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр тощо).

НАПРЯМ 2.

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЗАКЛАДУ

2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень

Система оцінювання навчальної діяльності учнів у школі містить критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання навчальних досягнень. Розроблення критеріїв, їх оприлюднення та інформування робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх учасників освітнього процесу. Кожна виставлена оцінка обґрунтовується вчителем та відповідає оприлюдненим критеріям оцінювання. При вивченні кожної теми, виконанні обов’язкового виду роботи вчителі розробляють критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, враховуючи критерії оцінювання, затверджені МОН України, специфіку вивчення теми, освітню програму школи, компетентнісний підхід до викладання предмета. Розробляються критерії оцінювання і при використанні інших організаційних форм проведення навчальних занять. Оцінювання учнів з використанням наявних та/або розроблених критеріїв оцінювання дозволяє зробити цей процес прозорим і зрозумілим для всіх учасників освітнього процесу. Учні і батьки також інформуються про правила та процедури оцінювання навчальних досягнень у школі.

Система оцінювання в закладі спрямовується на розвиток та оволодіння учнями ключовими компетентностями. Оцінюється, у першу чергу, не обсяг засвоєних знань, а уміння використовувати ці знання для вирішення прикладних завдань. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

Критерії для самооцінювання:

2.1.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень

2.1.2. Система оцінювання в школі сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання

2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

Аналіз оцінювання навчальних досягнень учнів є важливим інструментом у забезпеченні якості освітнього процесу і використовується з метою вивчення наступності, адаптації учнів, об’єктивності оцінювання, вивчення впливу форм і методів роботи, які використовує вчитель, на рівень навчальних досягнень учнів тощо. На основі аналізу динаміки показників навчальних досягнень учнів заклад приймає педагогічні і управлінські рішення щодо підвищення якості освітньої діяльності.

З метою врахування індивідуальних особливостей, здібностей та розвитку дитини у закладі створюються умови для розроблення індивідуальної освітньої траєкторії. Вона дозволяє зробити освітній процес комфортним, забезпечує індивідуальний прогрес дитини у оволодінні ключовими компетентностями. Учитель в умовах реалізації індивідуальної освітньої траєкторії стає для учня тьютором, консультантом, координатором. Розроблення індивідуальної освітньої траєкторії здійснюється з залученням психолога та комунікації з батьками.

Оцінювання в закладі спрямоване, передусім, на розвиток учнів, воно не є інструментом покарання. З цією метою вчителі застосовують формувальне оцінювання. Цей вид оцінювання є важливим мотиваційним чинником для учня та показником його прогресу у навчанні. Учень може самостійно і усвідомлено визначати потреби навчальної діяльності і разом з учителем працювати над власним розвитком. Для формувального оцінювання використовуються різні інструменти (портфоліо учня, листок самооцінювання тощо).

учнів

Критерії для самооцінювання:

2.2.1. У школі здійснюється аналіз результатів і динаміки навчальних досягнень

2.2.2. У школі створено умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій

здобувачів освіти

2.2.3. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти у закладі спрямоване на відстеження їх індивідуального прогресу

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

Одним із чинників, який характеризує якість освітнього процесу у закладі освіти, є задоволеність учнів результатами освітньої діяльності. Система оцінювання у закладі освіти допомагає відмежувати прогрес та формувати в учнів почуття відповідальності за результати власної навчальної діяльності. Щоб процес оцінювання сприймався учнями як справедливий, вчителі долучають їх до розроблення критеріїв такого оцінювання. Спільне розроблення критеріїв (вчитель-учень) дозволяє сформувати в учнів позитивне ставлення до оцінювання і підвищити їх відповідальність за досягнення результату.

Через систему оцінювання освітньої діяльності педагоги розвивають в учнів активну життєву позицію. Це досягається як через індивідуальний підхід, так і в системі наскрізного процесу виховання, що формує цінності. У школі координується управлінська діяльність, співпраця вчителів, класних керівників, практичного психолога, соціального педагога. У закладі розроблена система заходів, спрямована на формування розуміння учнями цінності освіти, навчання впродовж життя та здатності учнів самостійно оцінювати власний прогрес.

Вчителі у процесі розроблення системи оцінювання навчальних досягнень учнів сприяють поширенню самооцінювання і взаємооцінювання учнів. Використання взаємооцінювання сприяє партнерській взаємодії між учнями, за такої методики оцінювання учні допомагають одне одному покращувати свої навчальні результати.

Критерії для самооцінювання:

2.3.1. Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним.

2.3.2. Заклад формує у здобувачів освіти свідоме та відповідальне ставлення до результатів власної освітньої діяльності

2.3.3. Заклад сприяє самооцінюванню та взаємооцінюванню здобувачів освіти.

НАПРЯМ 3.

ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДУ

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, прогнозування її результатів, використання сучасних освітніх підходів, спрямованих на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями

Розроблені календарно-тематичні плани, навчальні програми відповідають державним стандартам загальної середньої освіти та враховують специфіку роботи закладу. Освітня програма, методичні рекомендації МОН надають можливість вчителям при складанні календарно-тематичного плану самостійно розподіляти обсяг годин на вивчення навчальних тем, змінювати послідовність їх вивчення, самостійно обирати організаційні форми проведення навчальних занять.

Педагогічна діяльність у закладі зорієнтована на оволодіння учнями ключовими компетентностями та вмінні застосовувати їх у повсякденному житті. Для цього використовуються різні організаційні форми освітнього процесу (класно-урочна, навчання в групах, змішане, перевернуте навчання, веб-квест, навчальні екскурсії, проектна робота тощо). Під час проведення навчальних занять вчителі обирають форми роботи, спрямовані на творчу, аналітичну роботу учнів (простеження причиннонаслідкових зв’язків, мозковий штурм, командні форми роботи, пошукову роботу тощо).

Вчителі оволодівають навичками розроблення індивідуальної освітньої траєкторії учня з урахуванням вікових особливостей, фізичного та психологічного розвитку дитини та її індивідуальних освітніх потреб і здібностей. У першу чергу, індивідуальна освітня траєкторія розробляється для тих учнів, які потребують персонального підходу у виконанні навчальних завдань. Це учні, які випереджають однокласників в опануванні навчального матеріалу або учні, які мають труднощі з його засвоєнням.

Учителі забезпечують наскрізний процес виховання у взаємодії навчання і виховання з метою формування загальнолюдських цінностей, виховання почуття патріотизму. Предметом особливої уваги педагогічних працівників є розвиток відповідальності, самостійності та самоконтролю.

Критерії для самооцінювання:

3.1.1. Педагогічні працівники здійснюють планування своєї діяльності з урахуванням умов і специфіки роботи закладу, аналізують результативність планування

3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, форми організації освітнього процесу, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти відповідно до освітньої програми

3.1.3. Педагогічні працівники розробляють індивідуальні освітні траєкторії для здобувачів освіти, які цього потребують

3.1.4. Педагогічні працівники у своїй діяльності забезпечують наскрізний процес виховання, який формує загальнолюдські цінності, патріотизм

3.2. Постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників

Професійний розвиток – це обов’язок самого працівника. Педагогічні працівники самостійно обирають організаційні форми підвищення своєї кваліфікації: очну, заочну, дистанційну, у вигляді курсів, семінарів, майстеркласів, тренінгів тощо. Важлива увага

приділяється підвищенню кваліфікації щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Школа сприяє професійному зростанню педагогів, створюючи умови, мотивуючи їх до професійного вдосконалення. Кваліфікаційний рівень педагогів підтверджується проходженням чергової атестації і сертифікації.

Педагоги беруть його участь у дослідно-експериментальній, інноваційній роботі, яка може здійснюватися на різних рівнях (шкільному, регіональному, всеукраїнському). Наявність та практична спрямованість дослідно-експериментальної роботи дозволяє забезпечити інноваційну складову освітнього процесу та є ознакою високого рівня якості освітньої діяльності у закладі.

Педагогічні працівники закладу можуть залучатись як освітні експерти, зокрема для проведення інституційного аудиту, що сприяє їх професійному зростанню та підвищенню якості освітньої діяльності, іміджу закладу освіти.. Учителі використовують інформаційно-комунікативні (комп’ютерні) технології: вміють працювати з комп’ютерними програмами, створювати мультимедійні презентації, електронні навчальні ресурси, спілкуватися з учнями і колегами через месенджери, інтерактивні інтернет- платформи, форуми, використовувати інформаційні інтернет-ресурси у своїй роботі тощо. Педагоги створюють власний освітній ресурс, представлений публікаціями, розробками, сценаріями та поширюють практичний досвід роботи через участь у семінарах, майстер- класах, тренінгах тощо. Поширення практичного досвіду сприяє підвищенню якості освітньої діяльності та забезпечує інноваційну складову освітнього процесу.

Критерії для самооцінювання:

3.2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації у різних формах, у тому числі щодо методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

3.2.2. Педагогічні працівники беруть участь у дослідно-експериментальній роботі, в інноваційних освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти

3.2.3. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі

3.2.4. Педагогічні працівники створюють освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо), навчальні програми, освітні проекти, технології, поширюють педагогічний досвід

3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками школи

Педагогічна діяльність здійснюється шляхом комунікації між педагогічними працівниками і учнями на засадах довіри, партнерства і відкритого діалогу, співпраці між учителем і учнем та їх співтворчості. Вчителі надають можливість учню висловлювати і аргументувати свою думку. Учні не бояться ставити запитання, на які не існує готової відповіді.

З педагогікою партнерства тісно пов’язане особистісно орієнтоване навчання, спрямоване на вирішення завдань розвитку в учнів стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно вчитися. Забезпечення особистісно орієнтованого підходу у навчанні є наскрізним і стосується не тільки проведення навчальних занять, але й позаурочної роботи.

Для підвищення ефективності освітнього процесу здійснюється постійний діалог з батьками. Конструктивне партнерство, доброзичливі взаємини, наявність зворотного

зв’язку щодо успіхів дитини, її прогресу у навчанні, залучення батьків до життя класу і школи є запорукою якісного освітнього процесу.

Підвищенню якості освітньої діяльності у закладі сприяє співпраця між педагогічними працівниками через командну роботу, реалізацію спільних проектів, наставництво. Це, у свою чергу, підвищує мотивацію та кваліфікаційний рівень педагогічних працівників.

Критерії для самооцінювання:

3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства та особистісно орієнтованого навчання

3.3.2. Педагоги співпрацюють з батьками з питань удосконалення освітньої діяльності учнів та закладу, забезпечують постійний зворотній зв’язок

3.3.3. У школі існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці педагогічних працівників

3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

Академічна доброчесність є невід’ємною складовою забезпечення якості освіти. Дотримання принципів академічної доброчесності під час навчання та викладання в школі впливає на формування важливих цінностей, таких як чесність, довіра, справедливість, взаємоповага, відповідальність. Усі аспекти педагогічної діяльності мають відповідати принципам академічної доброчесності. На оцінювання навчальних досягнень учнів не можуть впливати ніякі інші чинники, крім оцінювання навчальної діяльності учнів.

Педагогічні працівники спонукають учнів до самостійної роботи, заохочують до висловлювання власних думок, уникають завдань, побудованих лише на відтворенні знань.

Педагоги інформують учнів про основні принципи академічної доброчесності та дотримання її норм. У своїй роботі учасники освітнього процесу керуються Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу, схваленим на засіданні педагогічної ради школи 02 січня 2020 року №3 та затвердженим наказом по школі.

Критерії для самооцінюванпя:

3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності, у тому числі під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти

3.4.2. Педагогічні працівники забезпечують дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти, у тому числі через систему оцінювання

НАПРЯМ 4.

УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ

4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу освіти, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

Для досягнення високої якості освітньої діяльності заклад формулює та оприлюднює стратегію розвитку, що містить визначення цінностей, які сповідує школа, та визначення цілей розвитку на визначений період. Стратегія та заходи з її реалізації враховують цілі і завдання державної політики у сфері освіти, а також стратегічні плани засновника. У стратегії звертається увага на умови функціонування закладу, які мають значення для досягнення цілей розвитку (місцезнаходження, територія обслуговування, контингент учнів, кадровий склад, матеріально-технічні умови), визначені напрями розвитку закладу (спеціалізація, профільність), напрями професійного вдосконалення педагогічного персоналу, впровадження нових освітніх технологій, вдосконалення освітнього середовища тощо.

Управлінські рішення керівництва спрямовані на досягнення стратегічних та поточних цілей школи. З цією метою заклад розробляє та виконує узгоджені між собою плани різного терміну реалізації (перспективний, річний, поточний) та спрямування (освітня діяльність, забезпечення умов навчання, наскрізний процес виховання тощо). Аналіз виконання планів здійснюється відповідно до структури системи внутрішнього забезпечення якості освіти за напрямами, які визначаються закладом з урахуванням вимог законодавства. Результатом такого аналізу є відповідні управлінські рішення.

Заходи із підвищення якості освітньої діяльності здійснюються на підставі даних про поточний стан та динаміку результатів освітньої діяльності. Це забезпечується через процедури моніторингу певних компонентів освітнього процесу: ефективність управлінської діяльності, навчальних досягнень учнів, умов здійснення освітньої діяльності, соціально-психологічного клімату тощо. Моніторинг здійснюється відповідно до Положення про внутрішній моніторинг, схваленого на засіданні педагогічної ради та затвердженого наказом по школі. Моніторинг здійснюється шляхом вивчення документів, аналізу навчальних досягнень, опитування учасників освітнього процесу, спостереження, результатів розгляду звернень громадян, комунікації на інтерактивних платформах тощо.

Школа здійснює самооцінку власної діяльності та ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що відображається у річному звіті. Річний звіт схвалюється педагогічною радою та оприлюднюється на веб-сайті закладу.

Надійні та актуальні дані про діяльність школи забезпечують можливість обґрунтованого ухвалення управлінських рішень і підтримки системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Раціональна організація документообігу, використання Google-сервісів сприяє ефективному управлінню закладом та забезпеченню якості освітньої діяльності.

У закладі діє система інформаційного забезпечення. Є можливість зберігання документів в електронному вигляді. Для оптимізації інформаційного простору школа використовує автоматизовані системи, які дозволяють формувати бази даних про учнів, працівників закладу, готувати та зберігати внутрішні документи тощо. Створюється електронна база даних матеріальних цінностей закладу, зокрема бібліотечного фонду.

У школі є безперешкодний надійний доступ до мережі Інтернет. ІКТ повністю інтегровані у навчання на всіх рівнях.

Заклад використовує інтерактивні платформи та сервіси для урізноманітнення організаційних форм освітнього процесу: інформаційний пошук, змішане навчання, онлайн-курси тощо.

Критерії для самооцінювання:

4.1.1. У школі затверджено стратегію розвитку закладу освіти, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

4.1.2. У школі річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії розвитку та з урахуванням освітньої програми закладу.

4.1.3. У закладі здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі розроблених та оприлюднених стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти

4.1.4. Керівництво закладу планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

4.1.5. Розподіл обов’язків та повноважень між керівництвом школи забезпечує ефективне управління закладом, сприяє вдосконаленню якості освітньої діяльності

4.1.6. У закладі наявна система інформаційного забезпечення.

4.2. Формування відносин довіри, інформаційної прозорості, дотримання етичних норм, конструктивної співпраці між учасниками освітнього процесу та громадою

Досягнення мети діяльності закладу можливе за умови створення сприятливого психологічного клімату, атмосфери довіри між учасниками освітнього процесу. Визначальна умова для створення такої атмосфери – обґрунтованість і відкритість управлінських рішень.

Учасники освітнього процесу мають можливість впливу на прийняття управлінських рішень через різні форми організації освітнього процесу: наради, обговорення, внесення пропозицій тощо. Особлива увага звертається на підтримку співпраці між педагогічними працівниками, які професійно, конструктивно та толерантно спілкуються і взаємодіють з колегами заради досягнення кращих результатів освітнього процесу.

Заклад сприяє та забезпечує необхідні умови для діяльності різноманітних форм громадського самоврядування (батьківські ради, учнівське самоврядування тощо). Створені реальні можливості для дієвого впливу на значущі аспекти функціонування закладу через різноманітні форми громадянської активності (опитування, звернення, спільні обговорення тощо). Дирекція школи створює умови для формування відкритого освітнього середовища через залучення учасників освітнього процесу до різноманітних суспільно-значущих заходів поза межами закладу: фестивалі, екскурсії, відвідування установ культури, участь у проєктах, у т. ч. міжнародних тощо.

Дирекція школи здійснює процеси управління та організації освітньої діяльності на умовах інформаційної відкритості та комунікації з учасниками освітнього процесу і громадою. Насамперед, забезпечується безумовне виконання закладом вимог статті ЗО Закону України «Про освіту». Інформаційна відкритість забезпечується наявністю у школі майданчиків для інформування учасників освітнього процесу: повідомлення на сайті закладу, інших загальнодоступних електронних ресурсах, на дошках оголошень, публікація інформаційних листів тощо. Спілкування між учасниками освітнього процесу відбувається із використанням сучасних технологій: месенджери, групи у соціальних мережах тощо.

Критерії для самооцінювання:

4.2.1. Дирекція школи вживає заходів для створення психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивне спілкування учасників освітнього процесу та сприяє формуванню їх взаємної довіри.

4.2.2. Школа оприлюднює інформацією про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

Комплектація закладу кваліфікованими педагогічними та іншими працівниками є одним з найважливіших завдань керівництва для забезпечення якісної освітньої діяльності і високої якості освіти.

Мета діяльності школи та його освітня програма передбачають відповідні кваліфікаційні вимоги до педагогічних працівників. Під час формування кадрового складу дирекція школи враховує кваліфікаційний рівень педагогічних працівників. Кваліфікаційні вимоги до вчителів можуть різнитися залежно від профільного вивчення окремих предметів (курсів).

Висока якість освітнього процесу безпосередньо залежить від умов праці та вмотивованості педагогічних працівників. Дирекція школи забезпечує належні умови праці, об’єктивно оцінює професійні досягнення педагогів. Розробляються і постійно втілюються у життя різноманітні заходи з підтримки позитивної мотивації педагогічних працівників: насамперед – аргументоване матеріальне та моральне заохочення, яке спонукає працівників до більш якісної роботи та саморозвитку.

У школі створені умови для постійного професійного розвитку педагогічних працівників та підтримки власної професійної траєкторії. Адміністрація, враховуючи потреби закладу та особливості освітньої програми, заохочує та підтримує методичну роботу педагогічних працівників, їхню участь у професійних конференціях, семінарах, курсах підвищення кваліфікації у різних формах, підготовку та публікацію матеріалів за темами професійної діяльності. Директор школи та заступники здійснюють професійне самовдосконалення, що безпосередньо впливає на якість роботи закладу.

З метою формального визнання підвищення професійного рівня педагогічних працівників, що впливає на їх професійний статус та розмір винагороди за працю, дирекція школи належним чином організовує процес атестації та сприяє сертифікації педагогічних працівників.

Критерії для самооцінювання:

4.3.1. Директор школи формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми

4.3.2. Дирекція школи через систему матеріального та морального заохочення мотивує працівників до якісної роботи, у тому числі педагогічних працівників до саморозвитку, здійснення методичної, інноваційної, дослідно-експериментальної роботи

4.3.3. Дирекція школи сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу

Головний принцип освітнього процесу – людиноцентризм – реалізується у практичній діяльності через виконання освітніх програм школи, які розробляються

відповідно до державних стандартів загальної середньої освіти, враховують потреби та інтереси учнів, спроможності закладу.

Оволодіння учнями ключовими компетентностями забезпечується через використання різноманітних форм і технологій організації освітнього процесу (класноурочна, проектно-дослідницька, змішана, дистанційна тощо), а також використання форм і методів роботи під час проведення навчальних занять (командна робота учнів, простежування причинно-наслідкових зв’язків, мозковий штурм, пошукова робота тощо).

Розпорядок дня та розклад уроків враховують вікові особливості дітей, відповідають їхнім індивідуальним можливостям та інтересам, сприяють формуванню індивідуальних освітніх траєкторій учнів та забезпечують можливості для гнучкого використання різноманітних організаційних форм навчання і викладання.

Процедури комплектації класів, зарахування, відрахування, переведення та випуску здобувачів освіти здійснюються відповідно до встановленого порядку. Школа оприлюднює інформацію про проектну потужність, територію обслуговування, наповнюваність класів та про вільні місця у них.

Для забезпечення якості управління дирекція школи розробляє, затверджує та доводить до відома працівників розподіл посадових обов’язків, прав та повноважень, що закріплюється у посадових інструкціях.

Адміністрація вживає необхідних заходів для забезпечення належного стану приміщень і обладнання: постійно вивчає потреби учнів та педагогічних працівників, готує і доводить до відома засновника запити для задоволення потреб закладу та відстежує їх реалізацію.

Педагогічна рада розглядає на своїх засіданнях питання освітнього процесу, зокрема забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності. Колегіальність рішень педагогічної ради має велике значення для формування атмосфери співпраці у педагогічному колективі.

Заклад сприяє реалізації інноваційної та дослідницько-експериментальної роботи, що дозволяє забезпечити ефективність освітньої діяльності та створює умови для використання в освітньому процесі технологій, спрямованих на підвищення рівня навчальної мотивації учнів.

Критерії для самооцінювання:

4.4.1. У закладі дотримуються права учасників освітнього процесу

4.4.2. Керівництво закладу комунікує з учасниками освітнього процесу та громадою.

4.4.3. Керівництво закладу створює умови для розвитку громадського самоврядування, сприяє здобувачам освіти у виявленні громадянської активності та ініціативи, взаємодії з місцевою громадою.

4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

У школі належним чином розроблене, затверджене та оприлюднене положення про академічну доброчесність, яке містить визначення академічної доброчесності, можливих випадків її порушення та способів реагування на них, заходів з попередження порушень, видів відповідальності тощо. Учасники освітнього процесу ознайомлені з цим положенням та дотримуються його вимог як справедливих та загальнообов’язкових. У школі здійснюється постійна профілактика та моніторинг дотримання академічної

доброчесності учасниками освітнього процесу. Учасники освітнього процесу займають активну позицію у випадках, коли стають свідками можливих порушень.

Дирекція школи сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Критерії для самооцінювання:

4.5.1. Заклад впроваджує політику академічної доброчесності.

4.5.2. Керівництво закладу сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Для точного і надійного вимірювання системи використовуються з показники вимірювання – індикатори.

Індикатори можуть використовуватися кількісно-якісні, тобто для одних критеріїв встановлюється кількісна шкала, а інші – вимірюються описово, а можуть бути і виключно описовими. Головне – можливість комплексно подивитись на роботу закладу та визначити шляхи вдосконалення освітньої діяльності.

Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації

Для вивчення якості освітньої діяльності у закладі використовуються такі методи збору інформації та інструменти.

1. Опитування:

• анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);

• інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);

• фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами);

2. Вивчення документації:

• річний план роботи;

• освітні програми, навчальні плани;

• статистичні звіти;

• протоколи засідань педагогічної ради;

• календарно-тематичне планування педагогів;

• класні журнали, учнівські зошити тощо;

• фінансові документи

3. Моніторинг:

• навчальних досягнень здобувачів освіти;

• педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять);

• за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо).

4. Аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність:

• система оцінювання навчальних досягнень учнів;

• підсумкове оцінювання учнів;

• фінансування закладу;

• кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників тощо;

• інші інструменти, розроблені закладом.

Для кожного критерію чітко визначаються джерела отримання інформації.

У залежності від обраного джерела визначається метод дослідження та застосовується відповідний інструментарій.

НАЗАД

Коментарi