• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Освітній простір
• Психологічна служба
• Адаптація учнів
• Адаптація учнів 10-го класу

Старші школярі вже включаються в новий тип діяльності - навчально-професійний. Навчальна діяльність для учнів 10-11 класів є засобом реалізації життєвих планів, тому вона спрямована на структурну організацію і систематизацію індивідуального досвіду шляхом його розширення і поповнення. У цьому віці навчальна інформація може бути осмислена самостійно і учні здатні самостійно вибирати форми отримання інформації.

Розвиток пізнавальних процесів досягає досить високого рівня і діти нарівні з дорослими виконують розумову роботу. Якісно змінюється мислення, досягаючи теоретичного рівня. Підлітки тепер завжди намагаються зіставити різні теорії, точки зору, тобто «Докопатися до істини».

Основним завданням учителя в цей період - надати учням інформацію для роздумів, яка буде мати високий ступінь проблемності, забезпечить вільний вибір і необхідність визначення власної точки зору. Інформація краще засвоюється. Якщо вона побудована за принципом «гіпертекстових», що сприяє її самостійній обробці.

У цей час формується індивідуальний стиль діяльності, який спирається на стиль мислення конкретної людини. Важливим завданням педагога є забезпечення різноманітного змісту навчання шляхом наповнення його аналітик-логічною, образною, практичної, аналітичної за змістом інформації. Учні намагаються уникнути зайвої опіки.

Перехід від підлітка до юнацтва характеризується стабілізацією емоційного фону, підвищенням самоконтролю, саморегуляції. У завданнях можна використовувати емоційно-образний стиль, зображення типових відносин людини і суспільства.

Активно йде розвиток мотивованої сфери. Головне місце у навчанні тепер займають мотиви, пов'язані із самовизначенням і підготовкою до самостійного дорослого життя. Формуються інтереси до теоретичних проблем і досліджень, наукової діяльності, пошуків, самостійної дослідницької діяльності.

Дуже важливою для сучасного 10 класу є проблема адаптації до нового колективу, оскільки мало хто при навчанні в 10 класі залишається в тому ж самому колективі, в якому вчився до цього. В даному випадку 10 клас нашої школи сформований з двох класів 9-А (17 учнів) і 9-Б (6 учнів) класів. Класи суттєво відрізнялися мотивацією навчання, ставлення до навчання, якісним рівнем знань, рівнем вихованості. Тому створений класний колектив змінив суттєво свою структуру, став іншим для кожного учня.

Після зміни критеріїв оцінок навчального процесу відбувається втрата первинного статусу в групі однолітків. При цьому з'являються істотні зрушення в самооцінці, як правило, не усвідомлювані самим підлітком. Вчиняється розрив у тій сфері переживань людини, які пов'язані з усвідомленням себе. Подібні процеси досить часто призводять до виникнення захисних механізмів різного роду, які забезпечують збереження звичної самооцінки людини і його відношення до себе, спотворюючи сприйняття навколишньої дійсності. Зовні неадекватне сприйняття навколишнього світу і власної особистості може виявлятися в поведінкових порушеннях, зниженні конструктивності поведінки, частих афективних реакціях, виникає пригніченість і депресія. У цілому подібний стан прийнято кваліфікувати як соціально-психологічну дезадаптацію, яка потребує індивідуальної роботи з психологом.

Ще одна проблема, характерна для десятикласників, - установка на продовження мораторію. Після того, як дев'ятий клас з його напругою і завершенням певного етапу освіти позаду, багато дівчата та хлопці напередодні закінчення школи і вступу до вищих навчальних закладів хочуть розслабитися. Може здатися, що вони впадають у безтурботне дитяче стан: пріоритетними стають спілкування з однолітками, підвищується інтерес до всього, що не є навчанням або роботою. Необхідно зрозуміти і прийняти те, що подібний стан дійсно необхідно в якості перепочинку чи відпочинку. Часом подібні дії можна навіть порахувати необхідними. Крім того, набуття на цьому періоді досвід широкого і різноманітного взаємодії з навколишнім світом, не обмежується тільки лише навчальним процесом, для даного віку має велике розвиваюче значення. Корисно і те, що в цьому віці багато хто прагне долучитися до "дорослого" життя - природно, все має бути в міру.

Однак, подібний стан добре лише в якості явища проходить. Якщо ж школяр володіє сформованою установкою на таке життя (нерідко виходить, що батьки відправляють дитину в десятий клас саме для продовження мораторію дитинства), вчителям і шкільним психологам потрібно буде займатися подібними випадками - занадто тривале дитинство і прагнення тільки лише до розваг далеко не корисно для подальшої соціалізації.

Соціальна адаптація - як пристосування людини до умов соціального середовища - передбачає:

1. адекватне сприйняття навколишньої дійсності і самого себе;

2. адекватну систему відносин і спілкування з оточуючими;

3. здатність до праці, навчання, до організації дозвілля та відпочинку;

4. здатність до самообслуговування і самоорганізації, до взаімообслужіванію в колективі;

5. мінливість (адаптивність) поводження відповідно до рольовими очікуваннями інших.

У 10-класників змінюється соціальне оточення і система діяльності (навчальна ситуація нового ступеня освіти, зміна режиму і навантаження).

Ситуація новизни є для будь-якої людини в певній мірі тривожною. Підліток переживає емоційний дискомфорт насамперед через невизначеність уявлень про вимоги вчителів, про особливості і умови навчання, про цінності і норми поведінки в колективі класу і пр.

Цей стан можна назвати станом внутрішньої напруженості, настороженості, що утрудняє прийняття як інтелектуальних, так і особистісних рішень. Таке психологічне напруження, будучи досить тривалим, може призвести до шкільної дезадаптації, коли учень стає недисциплінованим, неуважним, безвідповідальним, відстає у навчанні, швидко стомлюється і просто не хоче йти до школи. Діти, систематично ослаблені, є найбільш схильними дезадаптації. І, звичайно ж, неможливо говорити про адекватне сприйняття підлітком навколишньої дійсності через призму власної тривожності, про адекватну системі взаємини і спілкування з однокласниками та вчителями.

Все це ускладнює сам навчальний процес, продуктивна робота на уроці стає проблематичною. Навіть потенційний відмінник може перетворитися в відстаючого і прогульника.

Специфіка адаптації 10-класників визначається особливостями віку та специфікою профільного навчання. Важливою соціальною потребою даного віку є потреба у пошукової активності, у самовизначенні, в простраіваніі життєвих перспектив.

Практика показує, що якщо обраний напрям в навчанні відповідає психофізіологічним і особистісним особливостям, інтересам і схильностям учня, то, незважаючи на підвищені вимоги і збільшення навчального навантаження, стомлення і пов'язані з ним невротичні явища спостерігаються набагато рідше, а ефективність навчання підвищується.

Профільне навчання - це вид диференційованого навчання учнів у старших класах, воно передбачає поглиблене вивчення учнями одного або декількох предметів, спеціальних курсів, відповідних обраному профілю і забезпечують допрофесійну підготовку з метою вибору майбутньої сфери діяльності.

Профільне навчання в загальноосвітній школі робить процес професійного самовизначення більш інтенсивним, по-перше, завдяки поглибленому вивченню навчальних предметів, що становлять ядро ​​цікавить чи обраної професійної сфери діяльності, по-друге, завдяки можливостям базисного навчального плану для реалізації учням активної проби сил.

Здійснювана профільна диференціація дозволяє уникнути, з одного боку, вузької спеціалізації, з іншого, - створює умови для допрофесійної підготовки

і соціально-психологічної адаптації. Профільне навчання сприяє тому, щоб школяр усвідомив себе дійсно суб'єктом професійного вибору.

Необхідним етапом в розробці рекомендацій з прогнозування успішності навчання, професійного становлення та оптимізації функціонального стану є вивчення процесу адаптації до певної діяльності.

Адаптація - це сукупність фізіологічних, психологічних, соціальних реакцій, що лежать в основі пристосування організму, особистості, і їх систем до зміни навколишніх умов життя, спрямованих на створення передумов нормального функціонування в незвичних умовах проживання і діяльності.

Важливий і той факт, що саме по собі успішне трудове і професійне самовизначення підвищує адаптивність організму, є джерелом життєвої активності та позитивних тенденцій у подальшому розвитку особистості та вдосконаленні здоров'я.

Висновки:

Психологічний зміст підліткового віку привертає до ризику виникнення психічної дезадаптації.

Існують деякі універсальні закономірності адаптації, причому у формуванні адаптаційних реакцій бере участь складна багаторівнева структурно-функціональна система.

Показана закономірна залежність між вираженістю тривоги і частотою порушень психічної адаптації.

Індивідуальні особливості учнів відіграють важливу роль в адаптаційному процесі.

Специфіка адаптації 10-класників визначається особливостями віку та специфікою профільного навчання.

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ ЯКІСТЬ ЗНАНЬ?

Результати опитування

Питання 1. Як ти розумієш: «? Що таке якість знань»

10 клас.

* Це те, як тебе навчили вчителі та особисто твій труд.

* Це те, що залишається в голові, а не як ти робиш домашнє завдання.

* Кількість «4» і «5». Путівка в життя.

* Величезна пов'язана система складених знань.

* Це ні як не оцінки.

* Визначає рівень інтелектуального розвитку людини.

* Коли пояснюють добре і учні розуміють тему.

* Усвідомлення матеріалу, коли розумієш викладача.

* Це те, як правильно може навчити вчитель.

* Це те, що потрібно для здачі ЄДІ.

* Це знання людини самого, коли він отримує стільки знань, скільки йому потрібно.

* Це корисні знання, це твоє майбутнє.

Питання 2. Від бажання вчителя чи бажання учня в більшій мірі залежить якість знань учня

Коментарі з відповідями: 50/50, можна підвести коня до водопою, але не можна змусити коня пити, від бажання учня залежить в основному, але якщо вчитель не зацікавлений в доброму рівні знань, а учневі не дані здібності від природи, знань не буде.

Питання 3: Які дії повинен вжити вчитель, щоб твоє якість знань, твої оцінки стали краще?

10 клас.

* Не завантажуйте учня домашніми завданнями, і так є про що думати.

* Створити хорошу атмосферу на уроці. Цікаво будувати план уроку.

* В першу чергу зацікавити будь-якого учня.

* Не кричати, не відволікатися на поведінку.

* Зрозуміти учня. Індивідуальна робота.

* Перевіряти тільки те, чого навчила, а не про що здогадалися, додумалися.

* Підходити до своєї роботи з оптимістичної точки зору.

* Поговорити з учнем. Подзвонити батькам.

* Проводити додаткові консультації.

* Не звертати уваги на форму, а краще пояснювати матеріал.

* Після пояснення повинна бути самост. робота для закріплення знань, а не для оцінки.

* Якщо учень не зрозумів - пояснюй індивідуально, він не винен. Сама так пояснила.

* Докладніше зупинятися на темах, які будуть у ЄДІ.

* Пояснювати МЕНІ МОЇ помилки, а не всього класу.

Питання 4: Які дії повинен зробити особисто ти сам, щоб твоє якість знань, твої оцінки стали краще? Відповіді.

10 клас.

Бути зацікавленим у предметі (майже жоден предмет не цікавий).

• Уважно слухати, думати. Бути присутнім на уроках.

• Ставитися відповідально. Придушити лінь. Взятися за розум.

• Бути цілеспрямованим. Працювати над собою.

• Вчити правила, формули, теми. Читати, практикуватися, вникати в суть.

• Репетитор.

Питання 5: Тобі пропонують відвідувати індивідуально консультації з предметів. На них ти можеш розібрати незрозумілі моменти за різними темами уроку. Чи будеш ти відвідувати дані консультації?

Так – 34%, ні-66%

Результати опитування

Не секрет, що більшість сучасних школярів не хочуть вчитися.

1 Причина. Лінощі (22%)

Мова в даному випадку йде не про звичайнісінької ліні, а про розумової. Чому учень захворює розумової лінню? Тому що процес навчання повинен викликати у школяра радість і почуття задоволення власними результатами. Розумові ж ледарі не відчувають цього. Звідси і зниження інтересу до навчання.

Дуже часто розумова лінь починається з невміння вчитися. Вміти вчитися - це не значить тільки вміти писати, рахувати, читати. Вміти вчитися - це вміти розподіляти свій час, виділяти навчальне завдання, володіти своєю увагою. Не вміючи вчитися, учень погано засвоює матеріал, повільно просувається в навчанні. Але гірше за все інше. «Невміння трудитися, - писав В. А. Сухомлинський, - породжує небажання, небажання - лінощі. Кожне нове ланка в цьому ланцюзі вад стає все міцніше, і розривати його все важче ».

Як позбутися від розумової ліні? Розставляти у своєму житті пріоритети (що для тебе важливіше - просидіти цілий день в Інтернеті або спочатку зробити уроки), розвивати силу волі (! Вона вам стане в нагоді в різних життєвих ситуаціях), підбадьорювати себе, хвалити за навіть за найменшу перемогу над власною лінню .

2 Причина - велике навчальне навантаження (22%)

Дійсно 8 уроків на день, перебування у школі до 16.00, часу на відпочинок і приготування уроків мало. А якщо враховувати ще позаурочну діяльність, то його взагалі немає. Звичайно, не всі здатні витримати таку напружену шкільне життя. Така перевантаження може призвести до емоційним проблемам, хронічної втоми і складнощів в школі.

Як бути в цій ситуації? Правильно організовувати свій робочий день. Обов'язково відпочивати! Чергувати розумову діяльність з фізичною.

3 причина – відсутність мети життя, життя одним днем (17%)

Дійсно, багато підлітків безтурботні, вони не задаються питанням "НАВІЩО жити?». А між іншим, з цього питання виникають всі інші - більш прості: чим займатися, з ким спілкуватися, чому вчитися і до чого прагнути.

Що робити? Замислюватися про сенс власного життя. Планувати, ставити в житті цілі і прагнути до їх досягнення, щоб у старості не жалкувати про втрачені можливості і часу.

4 причина - в школі нецікаво і нудно (14%)

Але давайте розберемося: хіба в цьому винна школа? Інтерес ховається не в справах, не в заняттях, а в нас самих. Що вміємо робити добре - то й любимо. Чого не вміємо - того і не любимо. У вченні - те ж саме. Чому неорганізованість, «слабка воля», «не хочу», «не можу», «не люблю» і таке інше? Та не виходить у нас в тій мірі, як нам хотілося б, ось і все! Запустили, пропустили - тисячі причин можна знайти, але в основі завжди буде одне: не виходить. Тому й нудно. А коли нудно, то і лінь і безсилля. Нецікаво тому, що не займаєшся, а не займаєшся тому, що нецікаво. Виходить замкнуте коло! І до тих пір, поки не подолаєш цей «порочне коло», справжнього вчення не буде.

Як бути? Серйозні проблеми не можна обходити, їх треба вирішувати.

5 причина – це в житті не пригодиться (9%)

Частково погоджуся: школярі отримують масу спеціалізованих знань, але важливі речі, без яких неможлива соціалізація, часто залишаються за бортом. Але насправді, ніколи не знаєш, які знання тобі можуть знадобитися в майбутньому житті. І в школі далеко не все так жахливо. Там є чудові друзі і чудові педагоги, які можуть навчити вас багато чому.

Запам'ятайте: зайвих знань не буває! Розвивайтеся всебічно, адже невідомо, які сюрпризи піднесе нам життя і яких знань і умінь потребують вона від нас!

6% бачать причину втрати інтересу і бажання вчитися в тому, що школа - це примус.

Можливо, для когось і примус! Але як без школи-то? Може, варто просто змінити своє ставлення до школі, спробувати знайти в ній щось корисне і цікаве для себе. Ну а якщо ви не можете цього зробити, значить, ви - розумовий ледар!

Що робити? Дивись перший пункт!

Інші 6% впевнені, що молоде покоління не відчуває потяг до знань, так як деградує.

Так, багато учні до моменту закінчення школи не знають найелементарніших речей. У простому диктанті на сторінку примудряються робити десятки помилок, не знають правил складання дробів, не можуть відповісти на питання про те, коли почалася Велика Вітчизняна війна. В кожному наступному поколінні учнів число труднообучаемих стає все більше, ніж у попередньому. А зразкові учні стають ізгоями. Це дуже сумні факти. Але все-таки деградація - це скоріше не причина, а наслідок. І мова тут має йти не тільки про школярів, але і про нашому суспільстві в цілому.

Що потрібно робити? Постійно займатися саморозвитком, самовдосконаленням, самовихованням. Адже, по суті, саморозвиток - це шлях, по якому має пройти людина в своєму житті.

Коментарi